"Ніякої конспірології" - Карл Волох

"Ніякої конспірології" - Карл Волох

- Ой, а що це сталося з Марін Ле Пен? - вправляються в сарказмі українські коментатори. - Невже путінські гроші більше не потрібні?

Насправді, бачимо складний, але цілком закономірний процес перетворення Національного фронту з партії доволі маргінальної (в минулому) на цілком респектабельну й масову.

А після її участі в марші на підтримку Ізраїля в жовтні минулого року (засновник партії Жан-Марі Ле Пен був класичним і неприхованим антисемітом) дивуватися трансформації політикині взагалі складно.

У чому ж причина? Позиція Нацфронту всі роки послідовно направлена проти міграції з арабських та африканських країн й за максимальне збереження французької ідентичності.

В часи європейської мультикультурності така позиція вважалася расистською й неприйнятною. З часом під впливом цілого ряду факторів суспільного життя вона набула мільйони прихильників. Особливо це стало помітно після хамасівської різні в Ізраїлі, коли понад дві третини французів (згідно соціології) припустили, що подібна різня може статися й у їхній країні.

Перехід із маргіналів у мейнстрім неминучо тягне за собою й необхідність коригувати інші базові позиції партії. Одна з них - ставлення до війни в Україні (читай: російської загрози). Ігнорування занепокоєності французів із цього приводу відштовхне потенційного виборця. Ось і причина зміни риторики мадам Ле Пен. Ніякої конспірології.

До чого я все це пишу? Намагаюся показати (вчергове), наскільки складними й багатовекторними є процеси в політиці й наскільки недоречною буває стигматизація політиків і нездатність відслідковувати зміни в їх поглядах і риториці. (З тим же «бутербродом» ви мене реально до печінок дістали).