Не можна пиляти тирсу. Неможливо. Вона не пиляються. Це те що залишилось від минулого процесу. Який ми не можемо повернути. Це деструктивна та безглузда дія. Крім того, ця дія ще й повертає емоційний стан дії, під час якої дерево під пилкою перетворилося на тирсу. Тобто ми раз за разом проживаємо в емоціях стан розчарування, невдачі, горя, втрати можливостей, будь що, що нас тригерить і повертає в минуле. Минуле з травматичним станом та досвідом.
Але це минуле вже ніяк не впливає на зміни в майбутньому та сьогоденне. Це процес, який завершився. Наслідки то інше. Наслідки це те з чим живем. Але минуле в минулому. І треба робити висновки а не ходити по колу. Бо це ходіння просто заганяє нас в штопор проживання раз за разом того, минулого емоційного стану. І забирає сили, енергію на надію.
Я не розумію, для чого тисячі людей пиляють тирсу минулих виборів. Більш того на цій ниві знаходять собі нових ворогів всередині воюючої держави. Щоби що? Щоб не забули до виборів? До них треба дожити. І нам і державі.
Наразі вибори неможливі. То навіщо крутити цю платівку?
Щоб знайти собі виправдання? Я не роблю те і те, бо хтось наголосував не так? Але це маячня. Є Україна. Є родина. Є майбутнє за яке треба боротися. В тому числі задля того щоб виправити помилки, які ви вважаєте помилками.
Який сенс день в день знищувати себе морально заганяючи в депресію подіями які вже в далекому минулому?
В нас зараз дуже складна ситуація. Всі втомлені. Багато втрат. Невпевненість. Невизначеність.
Але для того щоб вижити нам всім нам треба чітко розуміти що ми хочемо? Знищити ворога, перемогти і виправляти все, відбудовуючи нове і якісно інше? Чи майбутні десятиріччя співати пісні про загублену та втрачену неньку і шукати собі виправдання в тому що хтось колись не так проголосував?
Політична відповідальність буде. Хто що заслужив те й отримає. Надіюсь. Надіюсь ще й сядуть деякі особи. Але нагадувати варто тоді коли в цьому є сенс. Коли буде можливість політично впливати на майбутнє.
Не знищуйте себе і оточуючих, і без того деморалізованих.
Україна стоїть і б'ється. Достойно. Стійкість Українців вражає весь світ. Ми маємо шанси на перемогу. Вперше в історії. Маємо. Навіщо програмувати себе не поразку та шукати відмазки в минулому? Навіщо вчиняти колотнечу між своїми? Для чого? Щоб перекласти відповідальність - ми б перемогли, якби не? Це так не працює. Ми переможем. Я не знаю як. Я не знаю коли. Але іншого вибору в нас нема і не буде. Якщо програємо, гарантовано втратим все.
Не пиляйте тирсу. Вона не пиляється.
