"Інший тип мислення. Інший рівень" - Олена Кудренко

"Інший тип мислення. Інший рівень" - Олена Кудренко

Цей допис - мій емоційний відбій на слова деяких журналістів про те, що комусь не варто піаритися. І далі список, що йому треба було би зробити, отримавши звання "екс".

Почну з того, що в старших класах школи перший мій хлопець подарував мені повне зібрання творів Теодора Драйзера. І ось переді мною перша, нехай видумана автором, особистість: Френк Каупервуд, з трилогії "Фінансист. Стоїк. Титан". Капіталістів не прийнято поважати, особливо в совку та постсовку. Не прийнято вчитися у них побудові власного бізнесу. Не прийнято брати приклад з наполегливості, працездатності, невтомності, розумової переваги - все це "не прийнято" я маю на увазі серед "простих людей" (Хто і коли їх так назвав, а вони цим пишаються?)

Ця маячня досі нас блокує, в сучасній Україні - людина, яка досягла успіхів цими своїми якостями, викликає несприйняття суспільством. Чиїсь гроші муляють всім, а чиїсь податки нікому не цікаві.

Чиїсь успіхи комусь стають поперек горла, а чиясь величезна відповідальність не цінується.

Ми бачимо недоліки зовнішності, чи вік, чи почервонілий ніс, чи сивину, чи нам не подобається голос, вага тощо - але ми в останню чергу даємо собі труд ЗНАТИ не по заголовках про чиїсь зусилля та результати.

Натомість мені такі якості, як інтелект, наполегливість стали близькими та зрозумілими. З того часу, зі шкільних років шукаю тих, хто мені в цьому імпонує. Населення ніколи не осягне рівня розвитку того, хто дає їм змогу годувати свої сім'ї, забезпечує найвищі соціальні стандарти, бо ж інакше чому воно само не побудувало такий бізнес? Охоронець складу не мислить, як засновник компанії. Продавець магазину не вміє бачити ризики та примножувати прибутки, як керівник. Колектив фабрики по пошиттю одягу для європейського бренду, десь в Бангладеші, не може повністю розуміти важливість інвестора для бюджету країни. Журналіст, який працює на свій власний піар, не був і не є на місці людини, яка щодня відправляє на фронт величезні вантажі необхідної допомоги. Це різні сходинки. Різні рівні навантаження. Різні ступені відповідальності.

Сильна особистість скоріше за все не чекає вдячності від тих, кому допомогла вилікуватися від раку (наприклад) - бо робить це ДЛЯ СЕБЕ. Тому що вважає свій вчинок правильним. І не такій людині треба писати списки, які університети їй будувати після програшу на виборах, або яких бджіл розводити - такі люди самі вирішують, що і як їм робити. І мені вони в цьому імпонують. Бо ж керованих особистостей в нашій сьогоднішній владі і так вистачає - хочете, пишіть списки їм. Якщо вони помітять вас в проміжках між селфі та інтерв'ю.

Залужний сказав таку фразу: "Мені начхати. Мене ніхто не зупинить". Ще один приклад того, що під цей танк не варто лягати тим, хто сидить в тилу та має якісь очікування. Це інша вагова категорія.

Якщо хтось читав мою книгу "Сині грози", то прототип головного героя всі ці роки воював. Нещодавно написав: "Я чесно відвоював. Ніхто не може дорікнути мені в боягузтві та підлості. Я чесно бився в Ірпіні, Харкові, Сіверодонецьку, Бахмуті, Ямполі, Серебрянському лісі, Куп'янську... Всі величні битви цієї країни я пройшов з честю. Кавалер Золотого Хреста від Залужного, медалей не рахую, їх у мене 1,5 кг..." І байдуже цій людині, якщо хтось надумає диктувати йому свої забаганки. У неї власні переконання.

Інший тип мислення. Інший рівень. Окрема риса - життєві пріоритети таких особистостей співпадають з тим, що ВАЖЛИВО ДЛЯ КРАЇНИ.

Нашої України. І нам пощастило в цьому, але не пощастило, що таких занадто мало.

Це каток, який задавить. І тут ти або вчись та рости до такого ж рівня життєвої мудрості, сили, інтелекту, досягнень - або...

Просто рости.

Моя тобі порада.

А щодо піару - то давайте дуже чесно. Ніхто його в Україні не забороняв. Піартесь і ви на здоров'я, якщо є на чому.

"Екс" - це щось означає для тих, хто живе напоказ. Це їм важливо - які звання вони отримують, які пожиттєві привілеї мають. Я більше полюбляю приставку "над". Коли ти "над" всіми цими непотрібними, неважливими регаліями - це означає, що ти здатен і вмієш хоч трошечки більше, ніж інші.

Мій тип людей. Мій тип особистостей. Моя їм шана.