Що буде з гривнею після завершення війни на Донбасі

Що буде з гривнею після завершення війни на Донбасі

Війна на Донбасі – визначальний на сьогодні чинник для української економіки й національної грошової одиниці. Зрозуміло, що продовження й тим паче суттєве посилення військової агресії Путіна проти України з поширенням бойових дій на інші регіони (песимістичний сценарій) й надалі знекровлюватиме економіку та тиснутиме на курс гривні. З іншого боку, за логікою речей завершення війни (оптимістичний сценарій) дає шанс на укріплення гривні.

Проте темпи й масштаби цих процесів будуть принципово відрізнятися, - повідомляє zik.ua/.

Негативні наслідки гіпотетичного розширення зони російської окупації блискавично вдарять по економічному потенціалу держави, призведуть, серед іншого, до скорочення тієї ж таки експортної валютної виручки, відтоку капіталу як за кордон, так і «під матраци» (з банківської системи), поглиблення падіння ВВП, споживчої активності українців тощо.

Позитивні ж наслідки гіпотетичного врегулювання ситуації на Сході навряд чи будуть співмірними з точки зору швидкості та масштабності. Передусім тому, що наразі, на жаль, максима, на яку доводиться розраховувати, – це замороження конфлікту, який ледь не в будь-який момент може заново спалахнути.

За таких умов розраховувати, наприклад, на значні інвестиції у відновлення місцевих підприємств (уже не кажучи про їх розвиток, технічне переоснащення тощо) навряд чи варто. Відповідно певним драйвером посилення гривні (хай і не особливо значного – скажімо на 1-2 грн/дол у в горизонті рік-два) може виступити хіба пожвалення реформ в решті частині України.

Окрема рекарка щодо реформ. Безумовно, не слід недооцінювати те, що вже зроблено. Але, на жаль, це менше не тільки від того, що хотілося б (що природно, адже постреволюційні очікування завжди дещо завищені), а й від того, що можна було б зробити. І чи не найбільше питань тут з точки зору забезпечення роботи закону й, відповідно, до динаміки й достатності перетворень у судовій системі й правоохоронних органах.

Якщо ж мир на Донбасі виявиться більш стійким і відбуватиметься реальна реінтеграція окупованої частини регіону в Україну, знадобиться немало часу для зростання впевненості в настроях інвесторів (як внутрішніх, так і зовнішніх), укріплення довіри до політичної стабілізації. Оскільки знову ж таки зберігатиметься усвідомлення ризику малопрогнозованості дій Кремлівського Навіженого, враховуючи, що гріш ціна більшості його слів. Крім того, знову ж таки потрібний час на відбудову виробництв, пошук ринків збуту (адже за рік чимало минулих покупців уже переорієнтувалося на нових продавців) тощо.

При цьому навряд чи виправдано навіть за найбільш оптимістичного розвитку подій очікувати потужного укріплення гривні в горизонті два-три роки, скажімо, до 12 грн/дол., які були в липні 2014-го. І справа не тільки в тому, що для цього мала б в стрункий ряд скластися дюжина внутрішньоекономічних чинників, що вкрай і вкрай складно (пряміше кажучи, малоймовірно). У цьому контексті слід зважати й на такі глобальні тенденції, як укріплення долара (що тягне вниз нацвалюти країн, що розвиваються), продовження тренду на здешевлення на міжнародних ринках основних статей українського експорту – металів та агропродукції тощо.

На такому фоні не найгіршим сценарієм для України було б хоча б те, аби гривня залишилася приблизно поблизу нинішніх значень. Тим паче, що навряд чи можна з впевненістю сказати, що курс зараз знайшов свій більш-менш «рівноважний» стан. Хоча з точки зору торгового балансу є позитивні сигнали, але лишається одне велике «але» у вигляді адмінобмежень НБУ, з допомогою якого центробанк, зокрема, регулює темпи задоволення попиту імпортерів на валюту.

І з огляду саме на ризик посилення бойових дій на Донбасі, навряд чи логічно категорично наполягати на скасуванні цих обмежень. Так, хоча вони й вводилися Нацбанком запізніло, що зрештою й створило умови для стрибка курсу в лютому до 35 грн/дол., проте коли нарешті були введені, то об’єктивно зіграли стабілізаційну роль. І функція НБУ тут наразі зводиться до того, щоб не перечекати і в доречний момент реально почати послаблювати, щоб їх зрештою скасувати. Але наголосимо – коли будуть відповідні умови. Зараз їх, на жаль, немає.

За оптимістичним сценарієм в Кабміні очікують середньорічний курс у 2015 році на рівні 21,7 грн/дол (на кінець грудня – 22 грн/дол), а за песимістичним прогнозом – 30 грн/дол. (на кінець грудня – 32 грн/дол.). Щодо 2016 року, то за оптимістичним прогнозом уряду, у наступному році середньорічний курс складе 22,5 грн/дол. (на кінець грудня-2016 – 22,7 грн/дол), а за песимістичним – 31,3 грн/дол. (на кінець грудня-2016 – 33,5 грн/дол).

У середині квітня експерти австрійського Raiffeisen Bank International прогнозували, що до кінця грудня 2015 року гривня може девальвувати до 30 грн/дол і 28,5 грн/євро. Водночас керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен висловлював думку, що гривня передевальвована на 20%.

Згідно з останнім консенсус-прогнозом експертів низки державних і недержавних структур, який підготуло Мінекономрозвитку, у 2015-му середнє значення в оцінках фахівців середньорічного курсу передбачається на рівні 23,65 грн/дол, а на кінець року – 24,97 грн/дол. При цьому мінімальне значення середньорічного курсу з озвучених прогнозів – 22,0 грн/дол, а максимальне – 26,0 грн/дол. Мінімальне ж значення курсу на кінець грудня з наведених – 21,65 грн/дол, а максимальне – 29,0 грн/дол.

Щодо 2016 року, то середнє значення в оцінках фахівців середньорічного курсу 25,37 грн/дол, а на кінець року – 25,62 грн/дол. При цьому мінімальне значення середньорічного курсу з озвучених прогнозів – 22,25 грн/дол, а максимальне – 29,0 грн/дол. Мінімальне ж значення курсу на кінець грудня-2016 з наведених – 22,5 грн/дол, а максимальне – 32,0 грн/дол.

При цьому прогнози середньорічного обмінного курсу гривні до долара США за період 2017–2019 роки коливаються в межах від 23,00 до 35,67 грн/дол (усереднене значення – 27,58 грн/дол).