Українці скаржаться на субсидії

Українці скаржаться на субсидії

Українці, які спробували оформити субсидію, вже відчули на собі недолугість системи надання знижок на комунальні послуги.

До ТСН.ua звернулася Юлія з міста Новоград-Волинський, що на Житомирщині. Разом з чоловіком, двома дітьми та свекрухою вона живе у великому приватному будинку, який їм лишив батько чоловіка. Цієї родини, як і багатьох інших, торкнулася криза. "Чоловік два роки тому лишився без постійної роботи. Я перебуваю у декретній відпустці, свекруха - пенсіонерка. Звісно, за таких умов ми подали заяву на оформлення субсидії. Вперше. Бо злякалися несамовитих тарифів", - розповіла Юлія.

Але отримавши "Повідомлення про надання субсидій", родина була нажахана. Виходило так, що без субсидій вони сплачували набагато менше. Наприклад, минулого місяця газ за лічильником коштував їм близько 35 грн. Однак тепер виявилося, що соціальна норма споживання газу на їхню родину складає 646 грн, але, з урахуванням субсидії, платити їм доведеться "лише" 122 грн, що у 3,5 рази більше, ніж вони платили раніше. Ця сума називається "обов'язковою платою у межах соціальних норм". Така сама ситуація і з холодною водою. У червні родина сплатила 17 грн за використані 2 куб.м, але "норма" для них складає 173 грн, з якої з урахуванням субсидії вони мають сплатити 33 грн.

Ці соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава встановлює субсидії, визначені у постанові Кабміну від 6 серпня 2014 року. Згідно з нею, норма споживання холодної води (за відсутності централізованого постачання гарячої води) складає 4 куб.м на одну особу на місяць. Виходить, що для родини з п'яти людей вона складає 20 куб.м. А це у 10 разів більше, ніж використовує родина Юлії.

Вона дорікає: "Чим більше осіб прописано, тим більше ми маємо споживати (це нібито я варю не цілу каструлю супу на сім'ю, а кожен сам собі). Та й чи можуть діти колись використати ті 4 куби води?" У повідомленні про надання субсидій також зазначається, що "при споживанні в об'ємах, менших від обов'язкової частки плати, оплачуються фактично спожиті послуги".

Відтак, родина не може отримати реальну знижку на послуги, якщо вона економить і споживає менше зазначених норм. "Навіщо ми встановлюємо лічильники, якщо і ми, і ті, хто їх не встановив, маємо сплачувати однаково?", - дивується Юлія.

"Виходить що ми витрачаємо влітку близько 150-180 грн за воду, газ, та електроенергію, а держава нам на ці послуги виділяє аж 750 грн", - додала жінка. Юлія зауважила, що лише з електроенергією норми є досить близькі до реальних. Вона також повідомила, що поки не збирається відмовлятися від субсидій, щоб перевірити, чи допоможуть вони економити у зимовий час, коли і електроенергії, і газу витрачається більше, ніж влітку. Водночас жінка впевнена, що їхня проблема не поодинока. Їхні сусіди, пенсіонери, взагалі змушені були відмовитися від субсидій, оскільки обов'язкова плата перевищувала фактичні показники навіть у зимовий період. Крім того, невдоволення завищеними тарифами висловлювали і мешканці обласного центру: близько місяця тому житомирчани пікетували через це обладміністрацію.

Ситуацію, яка склалася із субсидіями, ТСН.ua прокоментував експерт з ЖКГ Олександр Сергієнко.
- Соціальні норми споживання для урахування житлових субсидій затверджені постановою Кабінету міністрів №409. Вони єдині по всій країні [можуть бути змінені місцевою владою]. Норми для холодної води складають 2,4 куб.м на людину [за умови наявності централізованого постачання гарячої води], для гарячої - 1,6 куб.м. Якщо у людини стоїть лічильник, то ймовірно, що вона може й менше споживати. Той факт, що людям, у яких є лічильники, пропонують сплатити за соціальну норму споживання, яка перевищує їхнє фактичне споживання, - є недопрацюванням Міністерства соцполітики, тому що вони витрачають вхолосту бюджетні кошти. У цьому випадку має бути письмове роз'яснення Мінсоцполітики, яке буде призначати субсидії у межах реального споживання. Це було б логічно. Я не знаю, чому цього не було зроблено. Подібні проблеми виникали у нас і раніше. У 90-х роках я був розробником програми житлових субсидій. І існувала така проблема, що за лічильниками, особливо за газовим, виходило так, що людям було невигідно економити. Ми видумували тоді різні схеми, щоб зробити цей процес розумним. На жаль, інституційна пам'ять у наших міністерствах дуже слабка. Як правило, ці норми вираховуються арифметичним способом. Беруть, зважують, скільки є бюджету, і прораховують, яку ж норму треба закласти, щоб нам з цього бюджету, цих 24 млрд грн на субсидії вистачило. Тож тут можна сказати, що ці норми беруть зі стелі, але з урахуванням бюджетних можливостей. Ця норма була б логічна для людей, у яких є лічильники, якщо б вона спонукала їх економити. А якщо у людини немає лічильника, то економ вона, не економ, але їй виставлять рахунок по нормативу, затвердженому місцевою владою. І ростуть ці норми із "совка", коли житлово-комунальні підприємства, теплокомуненерго чи водоканал, маніпулювали цією нормою, щоб туди загнати свої втрати. Звідти і пішли ці норми, і в кожній області вони різні. Хоча, здавалося б, логіки ніякої немає. Чи у Дніпропетровську миються частіше, ніж у Києві?