Дивіться простий приклад.
Банк «Авангард» під націоналізації Сбєрбанку рф в Україні отримав виплати по ОВДП націоналізованого Сбєрбанку. Сталося це через дивний збіг, бо Подільский райвідділок, Подільска прокуратура та райсуд заарештували ті ОВДП на 9 мільярдів гривень, як якісь докази. Навіщо то було зроблено Генпрокуратора не колеться. Отримані від ОВДП гроші Авангард не віддав державі, а вклав у депозитарні сертифікати НБУ і отримав по них процент. Тобто на наших грошах(бо вони вже в той момент належали народу України) Авангард заробив 850 мільйонів гривень.
Але ж власники Авангарду, ті самі які і власники інвестиційної компанії ICU, давно живуть у Лондоні і гроші у їх банку в Україні їм не потрібні. Потрібні в Лондоні. А вивід дивідендів під час війни заборонений. Тому Макар Пасенюк та Костянтин Стеценко виплатили самі собі, як членам наглядової ради Авангарду 630 мільйонів гривень, а іншим членам наглядової ради вони виплатили по 6500 гривень. 630 000 000 на двох і 19 500 на трьох. Так, собі сотні мільйонів, а іншим членам по декілька тисяч.
Тим не менш НБУ вліпив Стеценко та Пасенюку небездоганну ділову репутацію, бо пояснити принцип розподілу премій в наглядовій раді банк Авангард не зміг. І виглядало це саме, як вивід грошей. Не зміг банк це пояснити, бо щоб розкрити справжню роль Пасенюка та Стеценко у отриманні банком 850 мільйонів гривень, банку Авангард треба б було відмітити їх вирішальну участь у організації корупційного схематозу, замовного арешту ОВДП, підкупі суддів, прокурорів та слєдаків. Але цього зробити не можна, бо це зізнання у злочині, тому довести НБУ Авангард нічого не зміг. Бо участь у організації замовного арешту Авангард спростовує.
Тому Стеценко та Пасенюк звернулися до найчеснішого українського суду з метою відмінити рішення НБУ. Але виникала та сама проблема. Тепер вже суду публічно треба б було пояснити, чому одні члени ради отримали сотні мільйонів, а інші тисячі. Розгляд справи від початку був відкритим. І я вже чекав що зараз ми побачимо пояснення від Авангарду та Стеценко та посміємося, бо ніяк це все нормально пояснити неможливо.
Але ж українські суди найчесніші. Тому 4 квітня 2024 року суддя у справі №320/30248/23 виніс рішення про подальший розгляд справи у закритому режимі. Тобто аргументи Авангарду ми не побачимо. Причому, якщо б це було зроблено за клопотанням Пасенюка або Стеценка, то виглядало б це так наче Авангард щось бажає приховати. А Авангарду ж нема чого приховувати. Тому суддя виніс на розгляд цю пропозицію за ВЛАСНОЮ ініціативою. Попри великий суспільний інтерес, попри значну суму, попри те що у господарчих судах йде окремий розгляд позову Кабміну про повернення грошей Авангардом. Як зручно. І вже 10 квітня суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Євген Васильович виніс рішення на користь Пасенюка та Стенценко. Так ми і не узнаємо за що вони отримали свої 630 мільйонів гривень премії з наших грошей.
Так все зручно та вдобно виходить в Стеценка та Пасенюка. Тут арешти звідкілясь виникають. І можна чужі бабки покрутить. Там судді вирішують за власною ініціативою щось зробити. І можна не розповідати як ти ті бабки отримав.
А я от бажаю для майбутнього розгляду про призначення чи підвищення судді Марича закарбувати у пам’яті, що суддя Марич ймовірно корупціонер та робить замовні рішення. Бо навіщо робити закритий розгляд і яку там банківську таємницю, які ноухау по заробітку грошей не бажав показувати всім банк Авангард, я зрозуміти не можу. А можу лише зрозуміти, що далі публічно соромитися Пасенюк і Стеценко не бажали, а суддя Марич їм і допоміг.
Чекаю на апеляцію. Цікаво чи в апеляційному суді судді будуть такі ж самі як у першій інстанції?
Ваші ставки?
