"Політичні інтриги" - Сергій Фурса

Я розумію, що списання Залужного через ВЛК - це технологія дискредитаціі політичного оппонента.

Я не розумію тільки, чому люди на таке ведуться.

Очевидні факти. Залужний призначений послом. І це служба державі. Чи можна сказати що служити державі - то ганьба? Напевно ні.

Другий факт. Послом не може бути призначено військового. Ну от такі правила в цій дипломатії. Таким чином, щоб служити державі послом Залужний мав піти з військової служби. Щоб продовжити служити державі він мав піти з однієі служби на іншу. Бо держава так вирішила. Чи є тут ганьба? Ні.

А далі - під час військового стану у Залужного як військового просто не було альтернативи. Інакше закінчити службу він просто не міг.

То в чому проблема з проходженням процедури, яка була обов’язкова для того, щоб стати послом. Після того, як Залужного звільнили з посади і очевидно він би не мав іншого призначення по військовому напрямку. А люди реагують, наче він дезертир і втік з поля бою. І ведуться на цинічну ницу маніпуляцію.

Навряд чи людина, яка з першого дня війни і до свого звільнення робила все, щоб стримати росіян, заслуговує на порівняння із дезертиром чи ухілянтом, що перепливає Тису.

Саме призначення послом вже передбачало такий крок. Без нього ніяк.

Так, із Залужного не треба створювати куміра. Це завжди шкідливо. Месіі не існує. Але й на порожньому місці вигадувати зраду, а навіть не вигадувати, а вестися на ниці політичні інтриги, не дуже розумно.