"Сєрьожи..." - Андрій Зотов

"Сєрьожи..." - Андрій Зотов

Сєрьожа працює масажистом в одеському санаторії. Де реабілітують і бійців і цивільних. Йому близько 30ти, він біженець і хоче швейцарський годинник. Масажує під якусь російську попсу. Я прошу перемкнути. А что такоє – питає Серьожа. Вам не зрозуміти – кажу. Два дні він дується, про щось напружено думає. Я спостерігаю, як росте і червоніє фурункул його комплексу. На третій день його прориває.

Только плохіє новості – починає Серьожа, вмикаючи привітність на повну – только плохіє. То вам не треба їх слухати, - кажу. А что, – каже Серьожа – корупція вєзде, в росіє меньше корупція, чем в Українє. Серьожє пояснили, що ми вкрай корумповані і йому подобається так думати. Корупція, це ви – кажу я йому – вона як і ви живе на зйомній країні і все що вона хоче - це швейцарський годинник. Просто їй повезло більше. В вас – кажу я, - говорить не збурення, а заздрість і жага самовиправдання. Закони нє работают, – говоріт Серьожа, - совсєм. Але ви ж і не хочете, - кажу, - щоб вони працювали. Бо тоді доведеться за ними жити. Без всякої можливості порєшать. Скажіть зараз, що ви не порєшаєте, де вигідно, а буде змога – не вкрадете.

Нє уводітє в сторону - каже Серьожа, помовчавши, - у мєня зарплата малєнькая. Ета страна мнє нічего нє дала. А що вона вам винна – питаю я – ви ж навіть не українець. Украінє вообщє нєчєм гордіться – каже Серьожа. Це вам немає чим пишатися – кажу я – бо ви інфантильний патерналіст, що не хоче дорослішати. А Україна створила сферу послуг і сервіси, яким позаздрять перші країни світу. І це незважаючи на таких, як ви. І перш ніж провокувати мене демонстрацією своєї совковості, зрозумійте, що ті, від кого ви сюди збігли відчувають її, як акули еритроцит. І прийдуть за вами всюди. Куди б ви не збігли – по вас буде прилітати. Бо це ви привели сюди війну, на якій за вас воюють інші.

Мені здається я і сам іноді забуваю, скільки навколо нас Серьож. В 19му вони нам всім це пояснили, але інтереси психологічного виживання ведуть нас до бульбашок травмованого комфорту. З кожним днем війни вони будуть сміливішати. Немає ніяких ілюзій, що вона їх якось змінила. І коли мені говорять про «тотальну корупцію» я згадую про Серьожу. Який ловить кожне слово. Або коли мені говорять про вибори під час війни, я теж думаю про нього. Про Серьожу. Сподіваюсь не я один.