"Нотатки консерватора ч.9" - Віталій Гайдукевич

"Нотатки консерватора ч.9" - Віталій Гайдукевич

Пам'яті почилого в бозі the лібертаріанства...

В суспільстві постправди політичний успіх можуть принести інформаційні технології. Природа цього успіху наркотична – для утримання успіху потрібні все більші і більші дози інформаційного впливу. Це токсично, призводить до залежності, але поверхнево. Такий «успіх» не має нічого спільного із політикою взагалі. Єдина формула, що дозволяє говорити про результативність ідеї та сили - відповідність Принципів, Цінностей, Цілей і Механізмів (досягнення) до навколишньої реальності.

Що потрібно нормальному Громадянину? Комфортно жити у ВЛАСНІЙ країні. Комфортно, це мати можливість безпечно, гармонійно, забезпечувати собі розвиток і благополуччя.
Солідарні прагнення членів нації, це - національні інтереси. Реалізовувати їх і є націоналізм здорової людини – те саме «Україна понад усе», тільки не словом, а ділом, в конкретиці справ.

Українці, ніби, усвідомлювали небезпеку авторитаризму, але настільки повірили в дієвість інститутів демократії (народовладдя), що купили той самий авторитаризм, тільки в іншій обгортці. На жаль, термін «демократія» за останні роки використовували набагато частіше, ніж «відповідальність». Тож в потрібний ляльководам момент, «демо» технічно перетворилося на «охло». В країні, яку десятиріччами відучали думати, це виявилося не складно. Результат – демократія дискредитується в очах Відповідальних Громадян.

Відповіддю на цей виклик може бути українське республіканство. Воно має власне історичне коріння, ґрунтується на властивому для України індивідуалізмі і цілком підпадає під образ європейського правого консерватизму. От тільки багатьох слово «консервативний» може відлякувати, рефлекторно штовхаючи до «архаїчний» і «ностальгічний», що далеко від істини.

Республіканство — це категорична відмова від простих відповідей на складні питання. Ніяких універсальних рецептів! Республіканство — це метод пошуку відповідей, це простір та механізм для досягнення цілей. Республіканство не гарантує відсутність помилок, але прагне робити з них правильні висновки. Пошук оптимальних рішень, баланс новаторства і перевірених рішень, поєднання досягнень минулого із чітким розумінням, що треба в майбутньому – це республіканський підхід.

Але головне тут – відповідальність. Республіканство – це усвідомлення Громадянином, що зміни починаються із нього.

«…українське республіканство починається саме у свідомості кожної особистості. Оскільки республіка — це спільна справа її громадян, кожен українець має замислюватись про те, наскільки йому особисто потрібна та чи інша державна функція, організація, підприємство і скільки він особисто готовий платити за її утримання. Надзвичайно гостро це питання стоїть у світлі продемонстрованої нашим суспільством здатності до самоорганізації, ефективність якої кидає виклик традиційним державним механізмам. Зокрема, українське республіканство, як форма політичного націоналізму, має стати альтернативою ліберальній демократії європейського зразка, на яку орієнтуються сьогодні чимало політиків та громадських діячів. Сучасна європейська демократична традиція формувалась з соціал-демократичних течій повоєнної Європи, які, як і будь-яка ліва ідеологія не відповідають ані українському індивідуалістичному духові, ані сучасним реаліям. Тож обрання власного республіканського шляху у питанні державного будівництва убезпечить нас від тих помилок, з якими сьогодні стикається Європа.» (с)

*
використано уривки статті "Альтернатива для України: політичний націоналізм та республіканська перспектива"

Віталій Гайдукевич