1. Україна відкрила шлях своїм далекобійним дронам для ударів углиб росії, суттєво послабивши прифронтову систему ППО окупантів.
- Масовані атаки на російські НПЗ, порти та військові підприємства, включно з найбільшою за час війни атакою на московський регіон 17 травня, стали можливими завдяки новій тактиці ЗСУ.
- Йдеться про системне застосування дронів середньої дальності, які працюють по цілях на відстані 30–200 км від лінії фронту. Українські сили знищують російські комплекси ППО, логістичні вузли та тилову інфраструктуру, відкриваючи коридори для подальших ударів по стратегічних об’єктах російської енергетики та ВПК.
- Командувач Сил безпілотних систем України Роберт Бровді заявив, що з початку року українські дрони знищили щонайменше 129 російських систем ППО на окупованих територіях. За його словами, російська армія вже змушена використовувати застарілі радянські комплекси та радари ще 1960-х років через дефіцит сучасних систем.
- На цьому фоні українські удари по російській нафтопереробці стають дедалі болючішими для економіки рф.
2. У Новоросійську після нічної атаки дронів спалахнули нафтобаза «Грушова балка» та перевалочний комплекс «Шесхарис» — ключові об’єкти Транснефті на півдні росії.
- Саме через ці термінали проходить значна частина морського експорту російської нафти. Комплекс «Шесхарис» є кінцевою точкою магістральних нафтопроводів і одним із головних вузлів відвантаження сировини через Чорне море.
- Пошкодження інфраструктури створює ризики для скорочення нафтового експорту рф, який і без того перебуває під тиском санкцій, логістичних проблем та регулярних ударів по енергетичних об’єктах.
- Останніми місяцями атаки безпілотників дедалі частіше виводять з ладу російські НПЗ, нафтобази та портову інфраструктуру, що вже призвело до падіння експорту нафтопродуктів і перебоїв у роботі низки терміналів.
3. росія згортає проєкт цивільного літака «Ладога», який кремль подавав як одну з ключових замін застарілим радянським Ан-24 та Ан-26 у межах програми «відродження» авіапрому після санкцій.
- Цивільну версію літака ТВРС-44 «Ладога» поставлено на паузу, а сам проєкт передають під потреби міноборони рф. Тепер літак планують переробити або на військово-транспортний, або на вантажний варіант.
- Ще три роки тому російська влада обіцяла масове виробництво нових регіональних літаків для заміни радянської техніки, яка стрімко старіє через дефіцит запчастин та санкції. За урядовими планами, авіакомпанії мали отримати перші 25 «Ладог» уже торік, а до 2030 року — 140 таких машин і понад 900 цивільних літаків різних типів.
- Насправді ж проєкт виявився черговою жертвою кризи російського авіапрому. Через санкції, технологічну залежність від імпортних комплектуючих та нестачу фінансування москва не здатна швидко створити повноцінну лінійку сучасних цивільних літаків.
4. росія звернулася до Китаю по фінансування масштабного транспортного коридору до Ірану та Афганістану, що вкотре демонструє зростаючу залежність москви від Пекіна на фоні санкцій та деградації власних інвестиційних можливостей.
- кремль обговорює з китайськими партнерами не лише участь у будівництві нової автомагістралі вздовж Каспію, а й пряме залучення китайських коштів для реалізації проєкту.
- Йдеться про східну гілку міжнародного транспортного коридору «Північ — Південь», який москва просуває вже понад 20 років, але так і не змогла реалізувати через хронічний дефіцит фінансування та слабку інфраструктуру. Загальна вартість проєкту оцінювалася приблизно у $40 млрд. росія розраховує не лише на китайські технології, а й на фінансування з боку державних банків КНР та Азійський банк інфраструктурних інвестицій.
- Це вказує, наскільки критично росія залежить від Китаю після втрати доступу до західного капіталу та технологій. Після провалу переговорів щодо газопроводу «Сила Сибіру-2» кремль дедалі активніше намагається втягнути Пекін у фінансування своїх транспортних та енергетичних проєктів, фактично перетворюючись на молодшого партнера китайської економіки.
- При цьому сам Китай не поспішає брати на себе повний фінансовий тягар російських геополітичних амбіцій. Пекін традиційно намагається отримати максимально вигідні умови, користуючись ослабленням позицій москви через війну проти України, санкції та дедалі більшу ізоляцію рф від глобальних фінансових ринків.
5. Киргизстан почав згортати схеми обходу санкцій для росії після того, як сам потрапив під обмеження ЄС.
- Влада країни призупинила діяльність 50 компаній, пов’язаних з оптовою торгівлею, транспортом і логістикою, які підозрюють у допомозі москві з постачанням підсанкційних товарів.
- Інформацію про ризикові компанії Бішкеку передали США та Велика Британія. Після перевірок реєстрацію низки фірм було зупинено. Назви компаній влада не розкриває.
- Рішення стало наслідком того, що Європейський Союз уперше застосував проти Киргизстану механізм покарання за обхід санкцій щодо росії. У межах 20-го пакета санкцій ЄС обмежив постачання до країни верстатів з ЧПУ, телекомунікаційного обладнання та мережевої техніки.
- Після початку повномасштабної війни Киргизстан став одним із ключових каналів паралельного імпорту для росії. Через країну до рф масово заходили європейські товари та технології, які офіційно перебували під санкціями. За оцінками, експорт окремих європейських країн до Киргизстану зростав у десятки разів — зокрема з Естонії більш ніж на 10 000%.
- Тепер навіть союзники москви по Євразійський економічний союз та Організація Договору про колективну безпеку змушені реагувати на санкційний тиск Заходу. Це створює для кремля нові проблеми з постачанням критично важливих технологій і обладнання, необхідних як для цивільної економіки, так і для військово-промислового комплексу.
6. Швейцарія частково приєдналася до 20-го пакета санкцій Європейський Союз проти росії та білорусі, однак вирішила не копіювати всі обмеження Брюсселя в повному обсязі.
- Берн погодився запровадити основні санкційні заходи, але відмовився включати до списків сім компаній, заявивши, що чинних механізмів достатньо для запобігання обходу санкцій.
- Водночас питання ширших обмежень у фінансовому, енергетичному та торговельному секторах швейцарська влада вирішила розглядати окремо. Це означає, що частина російських структур усе ще може зберігати доступ до швейцарської фінансової системи та окремих каналів міжнародних операцій.
- Попри це, навіть часткове приєднання Швейцарії до нового санкційного пакета посилює тиск на російську економіку.
- Для кремля особливо чутливими залишаються будь-які обмеження, пов’язані з фінансами та міжнародними розрахунками, адже після початку повномасштабної війни москва активно використовувала нейтральні юрисдикції для обходу західних санкцій і збереження доступу до світової фінансової системи.
7. Японія у квітні різко збільшила закупівлі російського ЗПГ, попри офіційні заяви про скорочення залежності від енергоносіїв рф.
- Імпорт зрідженого газу з росії зріс на 29,5% у річному вимірі, хоча загальний імпорт ЗПГ до Японії за той самий період впав на 20,6%.
- Частка російського газу в японському імпорті піднялася до 10,7%. Причиною стала енергетична криза на Близькому Сході: перебої з поставками через війну навколо Ірану спровокували різкий стрибок цін на азійському ринку ЗПГ — приблизно на 85% лише за місяць.
- Окрім газу, Японія суттєво наростила закупівлі російського вугілля — у 2,3 раза, а імпорт російської сталі збільшився майже на 49%.
- Водночас закупівлі російської нафти формально скоротилися на 63,7%, однак Токіо продовжує зберігати участь у проєкті «Сахалін-2», який залишається важливим джерелом енергоресурсів для країни. Показово, що імпорт нафти з Близького Сходу до Японії обвалився на 67,2% і опустився до найнижчого рівня з 1979 року.
- Саме це змусило японські компанії активніше повертатися до російських поставок, попри політичні декларації про відмову від залежності від москви.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
