Два роки тому комбат одного з піхотних батальйонів ЗСУ скинув фото свого бліндажу, який був повністю розбитий. Я завжди намагаюсь з'ясувати, що саме трапилось.
"- Сьогодні зранку в мій бліндаж влучили два "Краснополя", я вижив тільки тому, що моя кімната у бліндажі находиться трохи далі.
- Були обстріли інших твоїх позицій "Краснополями"? - Ні.
- Ти біля свого бліндажу людей не шикуєш, машини не скупчуєш, які ознаки могли визначити, що це твій командний пункт? - Не знаю, ймовірно місцеві злили.
- Це неможливо, навколо багато позицій батальйону, є рух людей та техніки, дрон противника не зможе визначити де ти знаходишся, і місцеві не зможуть розібратись де саме тут комбат. Якби був масований удар по усім позиціям "Краснополями", тоді можна було б запідозрити що дрони б'ють по усіх. Але вдарили саме по твоєму замаскованому бліндажу, тобто ворог точно визначив тебе як приорітетну ціль без наявності ознак демаскування. Значить дані злили, і судячи з того, що інші штаби бригади не атаковані, це ознаки проникнення у телефон у твоєму районі оборони. Або твій або тих офіцерів які передають по цих телефонах координати. Міняй телефон, купуй новий Айфон, не відкривай вкладень ні від кого.
- Ок, будемо шукати".
Дзвінок за два дні. "Привіт. Телефон замінив, змінив місце розташуваня штабу. Вночі це місце знову накрило і знову два "Краснополя". - Усі живі? - Так. Ми тільки визначили місце, я повідомив командування про нові координати, але насправді переїхав у сусідню розбиту хату у підвал. І одразу два "Краснополя" прилетіли по вказаним координатам. - Добре, що всі живі, і тепер ми розуміємо точно - це витік з телефону, треба зрозуміти з якого саме. Ти комусь координати пересилав? - Я особисто не пересилав, тобто дізнались не від мене. Зараз будемо шукати. Я маю повідомляти координати, якщо до мене хтось приїжджає. - Спробуй передати координати ніби ти знову переніс командний пункт, але насправді вкажи не справжню точку, а точку за 300 метрів від хати, де у тебе буде сидіти черговий. Тоді будь-які начальники, які прийдуть, знайдуть чергового, який проведе до тебе, але вже без жодного ризику.
- Ми так і зробили, і тепер я буду передавати хибні кооринати на кожен з телефонів які мали доступ до інформації про мої попередні КП".
Дзвінок ще за два дні. "- Ми знайшли телефон, з якого стався витік. Я повідомив черговому місце нового хибного командного пункту, і він повідомив зі свого телефону у штаб бригади місце з хибними координатами. Але вночі він помилився - і відправив точку з координатами не в штаб, а тільки мені самому, тобто більше цих координат не було в жодному повідомленні. І за кілька годин по цій точці знову влучили два "Краснополя". Я викликав чергового, викликав контррозвідку, вилучили телефон. Виявляється, цей телефон - єдиний засбі зв'язку, який нам залишили ті, хто стояв перед нами. Тобто черговий батальйону попередників залишив телефон нашому черговому. Телефон Айфон, але тут встановлено кілька командних чатів у сигналі на усі підрозділи у даному районі, і для зручності комунікації через чати передається уся оперативна інформація. Контррозвідка виявила, що хтось прийняв на цей телефон шпигунську програму, ймовірно, прийняв якесь фішингове повідомлення і через вірус у повідомлені ворог отримав дані до цього командного телефону. Тепер я заборонив повідомляти справжні координати будь-яких наших позицій, заборонив передавати будь-які координати та час нашої роботи у будь-які спільні чати. А контррозвідка розбирається, що робити далі з колишніми власниками цього телефону".
Судячи з удару по штабу 110-ї механізованої бригади 2 липня, далеко не усі командири на усіх рівнях вибудовують систему інформаційної безпеки у повідомленнях, і по цей день багато військових кдають у спільні чати координати та час проведення різних заходів. І коли ворогу вдається проникнути в один з телефонів у таких чатах, ворог отримує доступ до оперативної інформації і може потім уточнити дані та завдати ударів, які призвоять до значних жертв.
