За попередніми підсумками, 2015 року державні банки видали населенню та організаціям співвласників будинків кредитів для енергоефективних робіт на суму 1,3 млрд гривень. Більша частина кредитів стосувалася утеплення вікон та стін будинків індивідуальних власників житла, заміни котельного обладнання, а не комплексної термомодернізації та санації будинків або ж модернізації комплексів ЖКГ (тепломережі, теплопункти, системи водопостачання), повідомляють "Спектр Новини" із посиланням на Антикор.
Проте Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження не планує зупинятися на досягнутому і 2016 року очікує на шестикратне зростання кредитування споживачів – від 1,3 до 8 млрд гривень.
«Я думаю, що з урахуванням того темпу, з яким ми рухаємося, з урахуванням потенціалу ринку, який сьогодні існує, наступного року ми зможемо видати 8 млрд гривень кредитів на енергозбереження», – заявив голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук.
Утім, такий оптимізм не має достатнього підґрунтя. Адже ідеї кредитування, за визнанням представників державних банків та уряду, охоплювали частину населення, яке в попередні роки виявилося не здатним профінансувати роботи з утеплення приміщень та установлення сучасного опалювального обладнання.
За попередніми результатами, 2015 року в цілому в рамках «енергоефективної програми» банки видали 1,3 млрд гривень кредитів. Усього було видано майже 85 тисяч кредитів. Із цієї суми 77% (1 млрд гривень) становлять кредити на придбання енергозберігаючого обладнання і матеріалів (65 тис. кредитів). Майже 15 тис. кредитів було видано на придбання твердопаливних котлів – на суму майже 300 млн гривень (23%).
Держава платить за споживача від 20 до 40%, але це не означає, що банк не отримає прибутку. Майже 25% ефективної річної ставки за кредитом вистачає, щоб забезпечити «рентабельність» на рівні 20%. А це приблизно заробіток до 260 млн гривень. Споживачі оплачують користування кредитними коштами. Безвідсоткового кредиту або ж низької кредитної ставки населення не отримує. І державні банки заробляють на «енергоефективній програмі».
Тож виходить, що так звані енергоефективні програми уряду залишаються лише бізнесом для банків і вкрай віддалено мають риси цільової програми держави щодо зменшення витрат газу і тепла серед споживачів. Зрештою, самі ж банкіри відкрито називають програму «Теплий дім» бізнес-проектом, а не соціальним.
«Для банків фактично відкрився фінансовий ринок житлово-комунальних послуг. Ми почали активне кредитування і називаємо цю програму колективним розстроченням. Для нас ринок енергоефективності є однією зі сфер, в яку можна сміливо вкладати кошти, і ми робитимемо кроки в цьому напрямку», – повідомив заступник голови правління Ощадбанку Андрій Стецевич.
Варто зауважити, що більшість кредитів на суму 1,3 млрд гривень використано для утеплення стін та заміни газових котлів на твердопаливні. При цьому основна маса населення, яка бере кредити, мешкає у приватному секторі. Тому такі люди заощаджуватимуть не дорогий російський чи європейський газ (230 дол.), а український газ, собівартість якого становить 50–70 дол. Імпортний газ споживають теплокомуненерго, і програма заміни котлів не стосується жителів, які використовують централізоване опалення.
Що ж до твердопаливних котлів, то споживачі все одно оплачуватимуть вартість вугілля, пелет, брикетів, торфу, іншого виду ресурсу. При цьому ніхто не розглядає питання меншої «екологічності» твердопаливних котлів. Використання газу залишається не лише екологічнішим, ніж вугілля чи пелети. В цілому умови видання кредитів не гарантують, що технічні параметри твердопаливного котла порівняно з газовим будуть поліпшені. Але безумовно, що ті домогосподарства, які відмовилися від газу (20 тис. сімей), заощадять щороку близько 50 млн куб. м. (вартістю 110 млн гривень).
Для посилення ефекту і кількості виданих кредитів уряд вирішив залучити до «енергоефективної програми» людей, які отримують субсидії. Для таких громадян держава компенсуватиме 70% від обсягу кредиту. Із 1,3 млрд гривень кредитів отримувачі субсидій одержали кредитів на суму майже 200 млн гривень (15%).
Відповідно, виникають сумніви щодо можливості збільшення видання кредитів 2016 року вшестеро, до 8 млрд гривень. Для цього банкам доведеться охопити жителів багатоповерхових будинків із централізованим опаленням або видавати кредити для проектів із відновлювальних джерел енергії. І водночас знизити відсоткові ставки до рівня 10–12%.
Також в уряді розраховують на те, що людей приваблюватиме компенсація частини кредиту за рахунок місцевого бюджету. Місцева влада Львова, Дніпропетровська, Сум, Івано-Франківська, Черкас виділяє додаткові кошти. Але сумнівно, що це дасть змогу залучити ще 400–500 тис. сімей до програми енергоефективності. Лише такий обсяг домогосподарств дасть можливість державним банкам і 2016 року заробляти на «програмі енергоефективності».
