Глузування боїться навіть той, хто вже нічого не боїться.
Микола Гоголь
«Якщо березень весну, наче наречену, лише приводить у гості, то квітень вже зустрічає її, як повноправну господиню», говорили колись про другий місяць весни. Сама ж назва «квітень» з’явилась лише у ХVI сторіччі, а до того він називався «березнем». Письменники ж переважно послуговувалися словом «апріль», що з латинської перекладається «сонячний». Однак, як свідчать історичні джерела, найпершою давньоруською назвою квітня, була назва «цвєтень». Також у деяких регіонах використовували назви «красенець», «водолій» і, що цікаво – «лелечник».
У народі 1 квітня називали днем Дарини Брудної. Дарину прозвали брудною з тієї причини, що активно танув сніг і розмивав дороги, двори, поля весняними водами.
Знахарі використовували весняну воду для лікування захворювань і зняття пристріту.
На Дарину зазвичай передбачали погоду на жовтень.
У цей день вибілювали полотна, щоб вони протягом року не бруднилися. Розстеляли тканину на сніг, який ще міг десь лежати, так, щоб її висвітлювали промені сонця – це допомагало зробити її чистішою і м’якшою.
Говорили, що 1 квітня прокидається домовик. Для того щоб задобрити духа і підняти йому настрій, люди готували всілякі частування. Крім того, намагалися в цей день не лаятися, а, навпаки, жартували й гралися. Напевно, у цьому й криються корені сучасного свята 1 квітня – Дня сміху, оскільки про домовика сьогодні не згадують, а ось жартувати продовжують з року в рік. Дівчата намагалися пожартувати над великою кількістю народу, вважалося, що тоді їм наречені брехати не будуть.
Іменинники 1 квітня:
Інокентій, Клавдій, Дарина, Софія, Маріана.
1 квітня народились:
1809 – Микола Гоголь – видатний український та російський письменник, драматург, поет, історик, фольклорист. Автор поеми «Мертві душі», циклу повістей «Вечори на хуторі біля Диканьки», комедії «Ревізор».
1837 – Василь Тарновський (молодший) – громадський і культурний діяч, меценат. Допомагав Т. Шевченку, «Київській Старовині», Київському історичному музею. Створив унікальну збірку шевченкіани, велику колекцію козацько-гетьманської музейної й архівної старовини. Фундатор Музею українських старожитностей, який він подарував Чернігівському земству (нині Чернігівський державний історичний музей).
1 квітня відзначають:
- Міжнародний день птахів.
- День сміху.
1 квітня називають днем обманів. Якщо ви думаєте, що цей звичай має недавню історію, то будете праві лише по відношенню до нас – українців. Бо день розіграшів у наші міста прийшов близько 17 сторіччя. Серед сільського ж населення цей звичай і дотепер є маловідомим.
А от у Європі й Азії першого квітня обманюють одне одного ще з давніх-давен. Його виникнення історики пов’язують з ушануванням різноманітних божеств. Наприклад у індійців – богині Сіти або Шіви, у римлян божества сміху – Рісуса, а у ісландців – Скандеї.
У Європі ж, зокрема, його походження пов’язується з тим, що у середньовіччі напередодні Великодня любили вистави зі сценами з Святого Письма, темою яких були Страсті, а саме, той період, коли Ісуса водили від Каяфи до Пілата і від Пілата до Ірода, що означало даремність справи, обман.
Як би там не було, день обманів прижився і існує й дотепер, напевно, це пов’язано з тим, що хоч один день на рік нам майже офіційно дозволяється брехати.
Події 1 квітня:
1579 – засновано університет у Вільні, перший на території Великого князівства Литовського.
1875 – британська «Таймс» стала першою у світі газетою, що опублікувала тижневий прогноз погоди.
1917 – у Петрограді створено Українську Національну Раду.
1919 – Асканію-Нову оголошено державним заповідником.
1923 – вийшов перший радянський номер відновленого журналу «Огонёк».
1933 – після гітлерівського заклику почався бойкот бізнесів євреїв у Німеччині.
1937 – Бірму було відокремлено від Індії.
1991 – припинила існування Організація Варшавського договору.
Чи знаєте ви, що:
Причиною зустрічі батьків Гоголя і, як наслідок, народження самого Миколи Васильовича, була… хвороба його батька. Василь Гоголь хворів на пропасницю. Недуга тривалий час не відпускала і Василь Гоголь вчинив так, як зазвичай, вчиняли українці у ХІХ сторіччі – звернувся до надприродних сил. Він подався до села Ахтирки Харківської губернії, де у церкві містився чудотворний образ Божої Матері. Вночі після тієї молитви Василеві Гоголю наснився сон, що він знову у тому ж храмі молиться. Аж раптом царські ворота відчинились, з’явилась цариця у Порфирі й короні і сказала: «Ти одужаєш й одружишся. І ось твоя дружина...». Цариця підняла руку і біля її ніг з’явилась маленька дитина, обличчя якої запам’яталось Василю. Прокинувся він уже здоровим. Минув час, і сон здійснився...
Микола Гоголь через родовід своєї матері – уродженої Косяровської – був нащадком гетьмана Мазепи. А через свою бабу, Тетяну Лизогуб, був споріднений з родами Дорошенків і Скоропадських – стверджує київський історик Тарас Чухліб.