З новим роком, браття милі,
В новім щастю, в новій силі
Радісно вітаю вас
І бажаю, щоб в здоров’ю,
В мирі, з братньою любов’ю
Відтепер ішов вам час.
І бажаю, щоб трудяще
Те життя вам якнайкраще
Без біди минало всім,
Щоб думками ви міцніли,
Багатіли, не бідніли,
Щоб веселий був ваш дім.
І бажаю, щоб ми згідно,
Сміло, свідомо, свобідно
Йшли до спільної мети:
В своїй хаті жить по-свому,
Не коритися нікому,
Лад найкращий завести.
Сим бажанням вас вітаю
І по давньому звичаю
Повну чарку догори!
Щирій праці Бог поможе.
Дай нам Боже все, що гоже!
Що не гоже – чорт бери!
Іван Франко, 1900 р.
Про СІЧЕНЬ у народі кажуть: «скільки днів – стільки й свят». Перше січня розпочинає Новий рік. Наші пращури (язичники, дажбожичі) новолітування починали з весни. Із запровадженням християнства в Київській Русі церква зажадала змінити дату початку Нового року. Релігійний календар змушував перенести його з весни на осінь. Починати Новий рік саме з 1 січня започаткував Петро І у 1700 році разом із введенням нового літочислення за юліанським календарем.
«Студень», «просинь», «просинець», «сніговик», «тріскун», «льодовик», «щипун», «сніжець», «мотовій» – так називали місяць у різних регіонах України. Білоруси його називають «студзем», серби і хорвати – «сечанем», чехи – «лєдєнем», поляки «стичнем». Європейські країни користуються латинським терміном «януаріус». Місяць назвали на честь дволикого Януса. Міфічний бог тримав ключі, якими відчиняв вхід до майбутнього і замикав вихід з минулого; оскільки січень ділив рік на дві частини – новий і старий, то його назвали ім’ям дволикого Януса.
За церковним календарем 1 січня вшановують Іллю Муромця – героя билин Київського циклу, який приєднаний до лику святих. Помер у 1188 р., похований у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври. У деяких билинах натякається на його прижиттєвий чернечий послух. Еріх Лясота сповіщає про зруйновану могилу Іллі Муровлянина коло церкви святої Софії, звідки його, напевно, і було перенесено до Лаври.
1 січня народились:
1866 – Петро Залозний – український мовознавець, педагог. Автор підручника «Коротка граматика української мови» (1906); увів терміни «префікс» і «суфікс».
1904 – Євген Адамцевич – сліпий бандурист, автор «Запорозького маршу».
1909 – Степан Бандера – український політичний діяч, ідеолог українського націоналістичного руху ХХ століття, голова Організації Українських Націоналістів.
1926 – Олексій Нирко – бандурист, історик кобзарства. Створив Музей кобзарського мистецтва Криму та Кубані (при Ялтинському гуманітарному інституті, 1984), кобзарську бібліотеку.
1917 – Віктор Афанасьєв – український режисер, засновник єдиних в Україні Музею театральних ляльок та Вищої професійної школи акторів і режисерів театру ляльок. Першим переніс на лялькову сцену вистави для дорослих («Чортовий млин», «Вертеп», «12 стільців», «Запорожець за Дунаєм»). З 1997 р. ім’я Афанасьєва носить Харківський державний академічний театр ляльок.
Події 1 січня:
1622 – Папська канцелярія офіційно визнала 1 січня початком року. До того новий рік відраховувався з 25 березня.
1700 – Указом Петра І введений юліанський календар, відтак Новий рік був перенесений на 1 січня.
1880 – Видано друком у Львові перше число щоденника «Діло», який виходив до початку Другої Світової війни.
1919 – Видано закон українського уряду про автокефалію Української Православної Церкви.
Чи знаєте ви, що:
1 січня ще святкується Всесвітній день миру. Це свято ще називають Днем всесвітніх молитов про мир.
8 грудня 1967 року римський папа Павло VI встановив нове свято, Всесвітній день миру. Його відзначають в перший день кожного нового року. 17 грудня 1969 року Генеральна Асамблея ООН проголосила свято офіційним.
Мир на Землі, послаблення напруги в міжнародних та міждержавних відносинах, – це головні теми щорічних передсвяткових послань понтифіків до віруючих. Загальний лозунг Всесвітнього дня миру: «Пробач, і ти отримаєш мир».
