10 грудня 2018 року Президент підписав закон про розірвання договору «Про дружбу, співробітництво і партнерство» України з РФ

10 грудня 2018 року Президент підписав закон про розірвання договору «Про дружбу, співробітництво і партнерство» України з РФ

Цей символічний крок відбувся на тлі ескалації у Керченській протоці, коли росіяни атакували й захопили три українські кораблі, і, вочевидь, намагалися зробити це приводом для розширення агресії.

Минулій владі часто дорікають тим, що цей вочевидь нікчемний договір не був розірваний ще у 2014-му, на початку російської агресії. Мовляв, яка дружба з партнерством може бути після того, як росіяни анексували український Крим, не кажучи вже про масові вбивства наших громадян на Донбасі? І, насправді, дійсно не було вже між агресором і жертвою агресію після того ані дружби, ані співробітництва. Проте документ мав і дещо інше значення. Він демонстрував світові всю віроломну сутність путінського режиму. Інші країни бачили: Росія не просто підступно вдарила у спину Україні, вона підступно вдарила у спину своїм офіційним друзям і партнерам. Бачили, і робили відповідні висновки.

Але на кінець 2018-го «Великий договір», як його ще називали, свою функцію виконав. Всі, хто мав очі, вуха й совість, за цей час добре зрозуміли, що відбувається. Прийшов час позбавлятись вочевидь мертвих конструктів. На щастя, більшість зв’язків з країною-агресором була розірвана задовго до денонсації договору з нею. Українські екрани полишили російські фільми, український радіоефір – російські пісні, українські концертні майданчики – переважна більшість російських артистів. Було припинене авіаційне та залізничне сполучення з Росією. А відмова від прямих закупок газу в РФ – того самого газу, який десятиріччями тримав нас у «братніх» імперських обіймах – стала великим не лише економічним, а й геополітичним досягненням влади.

Навіть сьогодні, коли до влади прийшла унікальна команда зрадників та пофігістів, а агенти ГРУ та ФСБ оселились на найвищих державних посадах, дати «задній хід» у питанні відносин з країною-агресором ніхто не наважується. Бо нинішня верхівка держави, попри всю свою недолугість, чудово розуміє, як відреагує суспільство на будь-яку спробу повернутись до «дружби» з вбивцею українського народу та крадієм українських територій. Гасло «Геть від Москви!», яке за часів Порошенка стало офіційним modus operandi української влади. Якою б ця влада не була.