Автор праць про рослинний світ та історію визвольних змагань. Лідер Української соціал-демократичної робітничої партії, співорганізатор Вільного козацтва на Катеринославщині. Прем'єр-міністр УHP часів Директорії.
Уродженець Чернігівщини. Після закінчення духовної семінарії опановував природничі науки в Петербурзькому університеті, де зійшовся із Симоном Петлюрою та Миколою Поршем і долучився до Революційної української партії, а потім – Української соціал-демократичної робітничої партії. Згодом її лідер.
Із початком Української революції очолив український рух на Катеринославщині. Працював в губернській управі. Організатор Вільного козацтва на Катеринославщині. За Директорії обіймав посаду міністра внутрішніх справ УНР. Із серпня 1919-го до травня 1920-го – прем’єр-міністр. Брав участь у Першому Зимовому поході Армії УНР. Вважав, що радянські настрої в народних масах – це ілюзії, які зникнуть при зустрічі з режимом більшовицької диктатури й терору.
Від 1920 року жив на еміграції – спершу у Львові, пізніше – в Чехословаччині, Австрії, Німеччині. Співзасновник Української національної ради і голова уряду УНР в еміграції (1948–1952). Лідер Української соціалістичної партії, заснованої у 1950 році.
Автор спогадів “Україна в огні і бурі революції” та історичних нарисів “Большевизм і окупація України” (1922).
Помер 8 березня 1952 року в Аугсбурзі (Німеччина).