Художник-реаліст, представник «молодшої генерації» художників-передвижників; майстер пейзажів, зокрема освітлених місячним сяйвом, які цінуються не менше, ніж полотна Айвазовского, Шишкіна, Рєпіна, Левітана, Куїнджі.
Художник народився у родині музиканта, жив у власній садибі в Києві на вул. Дігтярній, 30. З 1958 р. тут діє музей Г. Світлицького, на подвір’ї встановлено пам’ятник, на будинку — меморіальну дошку.
Перші кроки як художник Г. Світлицький зробив у київській Рисувальній школі М. Мурашка (1889-1898 рр.), де 1896 р. створив першу картину «Хуторок» (експонувалася на київській виставці). У 1893-1901 рр. Г. Світлицький навчався у ПАМ у І. Рєпіна і за участь у розписах Ісаакієвського собору одержав почесний дворянський титул. 1904 р. він експонував свої твори на Всесвітній виставці в американському м. Сант-Луїсі (картину «Листя шелестить» придбав місцевий художній музей), у Товаристві акварелістів, Товаристві художників ім. К. Костаніді, Товаристві пересувних художніх виставок.
Як один із кращих студентів Рисувальної школи, Світлицький під керівництвом Врубеля розписував Володимирський собор в Києва, 1897 р. реставрував настінний живопис Успенського храму Києво-Печерської лаври. Він розписав і стіни розташованої неподалік батьківської садиби Хрестовоздвиженської церкви, в якій вінчався з Меланією Садовською. Художник створив кілька портретів своєї дружини, яка померла 1919 р. від тифу в Петрограді.
У своїх картинах митець, син музиканта, використовував теми, пов’язані з музичними творами: «Мелодія» (1900 р.), «Уж вечер, облаков померкнули края» (слова романсу з опери П. Чайковського «Пікова дама», 1913 р.), «Ноктюрн» (1914 р.).
Для пейзажів Г. Світлицького («Місячна ніч в Україні», «Зійшов місяць», «Листя шелестить») характерний малюнок дрібними окремими мазками, наближений до французьких пуантилістів1.
1 Пуантилізм (з фр. «малювати точками») — манера письма, за якої фарби наносять дрібним прямокутними чи круглими мазками.
Після революції у Петрограді 1917 р. Г. Світлицький, втративши квартиру з видом на Зимовий палац, дружину та сина, повернувася до Києва і 1919 р. оселився у батьківському будинку в мальовничому урочищі Кожум’яки, де продовжував створювати картини у власній майстерні. Він вступив до Асоціації художників Червоної України1, 1929 р. — до Українського мистецького об’єднання.
На початку 1920-х років Г. Світлицький працював у техніці графіки: ілюстрував книжки, малював портрети, зокрема священика Покровської церкви на Подолі А. Жураківського (репресованого у 1930-х роках). Продовжував створювати і ліричні пейзажі з видами Старого Києва та його околиць — «Десятинна церква», «Манільська пустинь» (обидва — 1926 р.). Поступово налагодилось особисте і творче життя Г. Світлицького: він удруге одружився, став професором КХІ.
Радянська влада визнала талант Г. Світлицького: у 1946 р. він став першим народним художникоми УРСР, у 1947 р. — професором КХІ. Для цього відомому майстрові треба було створити картину, яка б відповідала вимогам радянської ідеології. Нею стало полотно «Ленін слухає «Місячну сонату» Бетховена», на першому плані якого зображено пролетарського вождя. За його спиною у вікні страшна буря з поривами вітру (що трощать і згинають гілки дерев), співзвучна патетиці потужної бетховенської музики. Рояль (на якому музикант виконує сонату) ледь помітний з-за дверей і відіграє у композиції другорядну роль. Офіційна критика побачила у такій трактовці образу «великого вождя» неповагу. Як згадують родичі Г. Світлицького, повернувшись додому із засідання художньої ради після «обговорення» своєї картини, художник того самого дня помер, не витримавши наруги над своїм дітищем.
Поховано Г. Світлицького на Лук’янівському кладовищі. 1961 р. одну з київських вулиць у районі Виноградар було названо на честь митця. Крім будинку-музею, картини Г. Світлицького зберігаються у Національному художньому музеї України, художніх музеях Одеси, Харкова, Сум, інших українських та зарубіжних міст. Зокрема, у Донецькому художньому музеї зберігаються твори «Будинок художника С. Світославського»2 та «На прогулянці». У Краснодарському художньому музеї експонується картина «Дачники», придбана засновником музею Ф. Коваленком. Приватне зібрання з 50 полотен зберігається в онука Г. Світлицького — українського скрипаля В. Гуляницького.
1 Творче об’єднання українських радянських художників, створене у Києві в 1923 р.
2 Сергій Світославський (1857-1931 рр.) — київський художник-пейзажист, жив і працював на Куренівці. Його твори високо цінують колекціонери.
