Оскільки це питання активно обговорюється у суспільстві, мушу внести ясність щодо позиції Міністерства енергетики щодо цін на газ.
За дорученням Прем'єр-міністра ми провели моніторинг цін на газ у січні.
Основними постачальниками населенню (побутовим споживачам) є регіональні газопостачальні компанї, так звані облгаззбути.
Їхня ціна за тисячу кубометрів у січні - від 6 990 до 10 800 грн. Середньозважена - 9 618 грн.
У газопостачальної компанії Нафтогазу ціна 7 220 грн.
Тобто у облгаззбутів в середньому ціна на 33% вища. Але при цьому їхня частка "ринку" - 89%.
Погодьтесь, що з цим "ринком" не так. Якщо застосувати стадартні економічні тести (SSNIP), то ми побачимо, що у нас фактично "релевантними" ринками для визначення домінуючого становища є регіональні ринки, на кожному з яких домінує традиційний постачальник (облгаззбут).
Йдемо далі.
Наскільки ціна Нафтогазу є "ринковою"? Ми розрахували ціну за умови "досконалої конкуренції" на оптовому ринку.
Чому ми вважаємо, що зараз там конкуренція "недосконала"? Тому що на "релевантному" оптовому (не плутати з роздрібним!) ринку, а за тими ж стандартними тестами межами цього ринку є Центральна та Східна Європа, домінує Газпром. І він не продає газ на кордоні РФ-Україна, блокує експорт газу з РФ іншими компаніями, блокує експорт газу з Середньої Азії.
Якби Газпром цього не робив, то з економічної точки зору можна було б очікувати, що ціна на оптовому ринку була на рівні "хаб мінус траспорт" - тобто ціна на ліквідному європейському ринку, куди через Україну йде газ з території РФ, мінус вартість траспортування від кордону РФ-Україна до цього європейського ринку. Погодтесь, продавцям цього газу було б тоді однаково - продати газ в Україні по ціні "хаб мінус транспорт" чи в Німеччині по ціні "хаб", але при цьому заплатити за транспортування до Німеччини.
Яким є рівень ціни "хаб мінус"?
На січень вона була би 5900 грн. Тобто Нафтогаз продає за ціною на 22% вищу за "хаб мінус"
Чи має держава спокійно за цим спостерігати? І навіщо тоді тримати в державній власності Нафтогаз, якщо не для того, щоб він відстовював національні інтереси?
Нафтогаз має можливості для того, щоб активно боротися проти зловживання Газпромом своїм домінуючим становищем. Нафтогаз може подавати скарги в Європейський антимонопольний орган, він може навіть іціціювати новий міжнародний арбітраж за угодою про організацію транзиту, підписаною наприкінці грудня 2019 року.
Ще одна проблема, яка свідчить про проблеми на роздрібному "ринку" газу - переважна більшість, практично всі споживачі, мають контракти, за якими ціна змінюється кожен місяць. Це кардинально відрізняється від практики на розвинених ринках. Що це означає? Що споживач має кожен місяць слідкувати за оголошеною ціною свого постачальника, порівнювати її з цінами інших постачальників, і бути готовим за декілька днів змінити постачальника, якщо поточний постачальник поставив зависоку ціну на наступний місяць. Погодьтесь, це нереально. Дуже мало людей на практиці так можуть робити. При цьому це не люди самі обрали такий варіант - це "за замовчанням" облгагаззбути зробили такі контракти. Правильно було б зробити протилежним чином - коли "за замовчанням" ціна фіксована на рік, але споживач може обрати варіант з місячною ціною тощо.
Роль держави в ринковій економіці - забезпечення ефективності ринку. Це активна роль, а не роль спостерігача. Держава не може самоусуватися коли вона бачить системні проблеми на ринку, фактично "провали ринку" (market failure).
Тому Міністерство енергетики і запропонувало розглянути варіант, коли з 1 лютого ціна буде обмежена ціна на газ для "вразливих" споживачів - на рівні "хаб мінус" з додаванням визначеною граничної націнки постачальників, причому ціна буде зафіксована на рік.
За нашими розрахунками мова йде про рівень ціни 5 356 грн, тобто на 44% менше ніж середньозважена ціна у січні. Для розуміння, якщо нічого не робити, то потрібно очікувати, що ціна у лютому збільшиться ще приблизно на 15%.
Укргазвидобування буде продавати постачальникам "вразливим" споживачам газ за ціною "хаб мінус". Ціна буде переглядатися раз в рік на підставі котирувань на біржі у листопаді. Для видобуваючої компанії навіть краще мати фіксовану ціну на рік, ніж кожен місяц переживати, що потрібно переглядати плани буріння через зміну ринкової коньюнктури.
Постачальники зможуть конкурувати, пропонуючи меншу націнку до цієї ціни.
Споживачі зможуть так само вільно обирати собі постачальника, при цьому, якщо вони не є "вразливими" споживачами, то вони зможуть обирати і контракти не з фіксованою на рік ціною, а будь-які інші контракти.
Це крок вперед, до цивілізованого ринку з чесною конкуренціє.
Інакше проблеми на ринку можуть призвести до дискредитації ринкових, європейських реформ, і політичного відкату назад.
Наразі пропозиція Міністерства енергетики знаходиться на стадії обговорення. Можуть бути "підводні камені", зокрема юридичні обмеження; важливо врахувати всі ризики, зокрема ризик маніпуляцій з боку постачальників; нам потрібно спокійно пояснити МФВ, що мова йде про якраз адекватні ринкові заходи, а не про відкат назад; бажано ще й залучити міжнародних партнерів для спільного тиску на Газпром тощо. Крім того, ми готові розглянути альтернативні пропозиції, які б краще і скорішеу вирішували зазначені вище проблеми на ринку. Тобто ми в роботі, і прохання ставитися до цього з розумінням.
