Передісторія – ані влада Пуйла, ані Навальний-Бутербродний жодних синтементів у мене не викликають. Організатор «Русскіх маршів» Навальний цілковито вартий старіючого кремлівського гебешника, а враховуючи претензії Навального-Бутербродного на сучасність і новизну – навіть більш небезпечний.
Об’єктивно, здобути владу у Навального зараз шансів нема як таке, в апокаліптичні картини натовпів народу, які штурмують Кремль, я не вірю. А тепер по-суті.
1. Ця гра надовго. Запорука тому – те що Навальний-Бутербродний взагалі повернувся в Росію після отруєння. Про «хитрий план з отруєнням не по-справжньому» розкажіть комусь іншому – такими речами не жартують, забагато шансів врізати дуба. Те, що його труїли і що це було реально небезпечно – підтвердили європейські лікарі. Очевидно, за нинішньої економічної ситуації в РФ, говорити з Заходом через губу офіційний Кремль не ризикує – тому Навального випустили на лікування.
2. Те, що сталося сьогодні в Москві (!) – явна перевірка сил і розвідка боєм. І ще – прибічників помалу привчають до відчуття, що битися з поліцією можна. Сьогодні ми побачили вже і коктейль Молотова (одиничний), і сутички з поліцією, і відбивання своїх, і напад на машину з мигалкою та блатними номерами (водію вибили око). Такого давно не було. У поліцію кидали сніжки. Трохи морально дозріють – і кидатимуть каміння. Ми все це ще побачимо – у Москві. Можливо – і в інших містах. Протест мусить докипіти – можу нагадати скільки у нас розкачувався Майдан у 2013 р.
3. Білоруського варіанту не вийде. Росія – далеко не Білорусь з її тотальним контролем Лукашенка. Реальних прав у росіян набагато більше. Москва ж виділяється навіть на тлі Росії. Москва – це середній клас, чиновники, ділки. Там зараз будуть включатися суди, адвокати, особисті зв’язки – як у нас під час Майданів. Просто залякати брутальною силою буде непросто.
4. Як похідне. Кадри з немотивованою жорстокістю поліції багатьох збурять. Це – поліна в багаття протестів.
5. Акції будуть тривати далі – уже анонсовані протести на наступні вихідні, за Білоруської схемою. За тиждень організатори проаналізують всі деталі, а пересічні учасники морально налаштуються на більш жорсткі дії.
6. Думаю, Навальний-Бутербродний має якісь домовленості з представниками Заходу. Інакше його повернення прямісінько за грати після спроби вбивства – нісенітниця. Чекаю, як на тлі кадрів про жорстокість російської поліції, Захід почне тиснути на офіційний Кремль – для своїх інтересів. І так – по черзі. Протести – тиск Заходу, протести – тиск Заходу.
7. Мета протестів – НЕ повалення Путіна. Повторюю. В сучасній Росії це нереально. Мета – примусити Путіна погодитися на появу ліберальної опозиції на чолі з Бутербродним у Держдумі РФ. Тобто – примусити Пуйла до більш-менш чесних виборів. Вибори в Держдуму і вибори голів 11 суб’єктів Федерації відбудуться 19 вересня. Часу – достатньо. Фракція в Держдумі не контрольована Пуйлом – це підрив всієї путінської вертикалі з середини. Все подальше – справа техніки.
Схоже, що ідеться про розкол еліт всередині Росії, через який частина еліт хоче завести до Держдуми нову свіжу силу. І її руками відібрати частину влади – собі коханим.
Ну й від себе. Чим довше все це триватиме – тим краще для нас. Очевидно, зайнятому внутрішніми проблемами Пуйлу буде не до Донбасу. Ідея влаштувати загострення на Донбасі аби відволікти увагу – не пройде, противникам Пуйла в Росії зараз терористи ДиРи і Луганди – до лампочки. А от ми могли б скористатися зайнятістю Москви власними справами і деморадізацією терористів через протести в Москві.
Могли б… Але не з цією владою.
