Для початку – діалог який у мене стався нещодавно зі знайомим військовим.
- До нас в частину «МАЗи» прийшли. Ми зраділи спершу – бо машина гарна. А воно – повний… Рації нема, лебідка – одна назва, в кузові вентиляційних клапанів нема, шанцевий інструмент якийсь цивільний, ще й ящик причеплений так, що відривається зразу. І з движком щось не те – якийсь слабкий.
Я починаю здогадуватися про що ідеться. Кажу:
- А на морді лейбл який? Просто «МАЗ» чи схожий на коло в еліпсі?
- Просто «МАЗ».
Починаю лопатися від сміху.
- Останнє питання. Ти досі переконаний, що «свинарчуків» треба на нари?
- Так вони…!!!!!
- Тоді вітаю – ти здобув те чого хотів і заслужив. Насолоджуйся.
- ??!
Тепер пояснюю. За українським законодавством для потреб ЗСУ у першу чергу мусять закуповувати вантажівки вітчизняного виробництва. Їх і закоуповували - КрАЗ. Але. До автівок КрАЗ було до чорта претензій – сам чув від солдат. От тоді...
«МАЗи», які почали постачати в ЗСУ, були не зовсім оригінальними «МАЗами». Правильно вони називалися «Богдан-63172». Це було шасі «МАЗ» на яке ставили китайський двигун «WeichalPower», турецьке зчеплення «Hummer», та коробку передач «Fast Gear». До цього на машину ставили поліпшений кузов, в якому були передбачені освітлення і вентиляційні клапани. Була передбачена система регулювання тиску в шинах. На вантажівку ставили лебідку з тяговим зусиллям 12 т і тросом у 60 м. Машину укомплектували спеціалізованим армійським шанцевим інструментом. І бонус – на авто ставили рацію. В підсумку виходила повноцінна армійська вантажівка.
Навіть у такій комплектації «Богдан-63172» виявився дешевшим за КрАЗ! Звісно, поява такого авто на тендерах ЗСУ зразу сильно розстроїло не тільки КрАЗ, а й численних імпортерів автівок, які вже руки потирали в передчутті заробітків від продажу імпортної техніки. І тут трах-бах! Український виробник! Так, випускав авто збираючи «конструктор» з різних комплектуючих. Але – збирав! Найбільшою трагедією для всіх конкурентів «Богдана» було те, що «Богдани-63172» зразу полюбили в ЗСУ. Скарг на них просто не було – принаймні мені тоді чути не доводилося.
Проте, була деталь, яку просто не могли обійти імпортери автівок, конкуренти і зраднюки та всепропадли всіх штибів. Одним з власників корпорації «Богдан» був Олег Гладковський – заступник голови РНБО. Звісно зразу за методом «наклеп у вигляді версій» були поширені чутки про «наддоходи Гладковського з продажу вантажівко до ЗСУ». Щоправда пред’явити Гладковському було нічого. За законом держчиновнику дозволено бути власником акцій певного підприємства і отримувати з них дивіденти. Заборонено безпосередньо займатися бізнесом, а з усіх посад на «Богдані» Гладковський звільнився коли пішов на держслужбу. Але кого це цікавило? На «Богдані» організували виробництво якісних українських вантажівок – за це їх мішала з лайном українська преса.
До речі, це відповідь на питання, як Порошенко будучи то депутатом, то міністром, водночас був власником крупного бізнесу. А от так. Він давно не керує своїми бізнесами – ними керують найняті директори. Порошенко лишався акціонером. Законом це не заборонено. Тому й пред’явити йому нічого не змогли ніякі політичні вороги: ані Юлія Тимошенко, ані «Партія регіонів».
Далі – нам відомо. Після скандалу «свинарчуків», Гладковського з РНБО було звільнено. За зеленої влади корпорації «Богдан» взагалі перестали допускати до тендерів – бо «свинарчуки» (КрАЗ теж не пускають, до речі). Завод у Черкасах де виробляли вантажівки – став, чимало українців втратили роботу.
Нині МО купує у білорусів ЦИВІЛЬНІ "МАЗи". І не дешевше, а на 200 тис. грн дорожче (!!!) ніж продавав «Богдан». Саме таке авто потрапило до мого знайомця – тепер він через нього лікті гризе. Чому? Дивися вище.
Зате – не «свинарчуки». Правда класно?
