Вчора, багатолюдний район Харкова, аптека. Розраховуюсь на касі, поряд стоїть бабуся:
- мне от давления, россию...
- у нас НІЧОГО нема російського! Можемо порекомендувати...
- мне только российское!!!
- у нас нема Росії і не буде.
Бабуля вискочила ображена.
Днем раніше, харківський маркет, людей у прикасових зонах - як риби в бочці. Хтось посварився з охраною за маску та кричить на весь зал:
- а ти взагалі повинен зі мною українською розмовляти!!! Ти на роботі, зобов'язаний!
Ніхто з натовпу навіть не пикнув. Всі згодні.
Студентка харківського вишу, яка образила українську мову, начебто повинна писати курсову бидлячою мовою, записала потайки аудіо, як її за це змушують звільнитися з роботи ( підробляла у швидкій допомозі). На запису чути голоси керівництва, українською:
- Путін х...ло... Хай заберуться з Донбасу... (У Стерненко можете послухати запис).
Моє місто мене вражає.
