Коли групу генерала Марченка посадили в клітку як урок - разом з білими польтами мовчали націоналісти.
Коли вибивали двері і тягали на допити Звіробій, Федину, Чорновол - мовчали.
Коли кинули за ґрати Антоненка з Кузьменко - мовчали.
Коли відкривали справу по Томосу, віддавали Цемаха, приховували зрив затримання "вагнерівців" - мовчали.
Коли репресували без шансів на свободу генерала Павловського - ні слова.
Багато на що закривали очі і робили вигляд, що немає Портнова, Кузьміна, Смірнова, Єрмака-Подоляка - чомусь обравши собі за головного ворога Порошенка.
.... а тепер, коли прийшли за "Нацкорпусом", Білецький питає - "А нас за що??"
Відповідь як завжди можна легко знайти в дзеркалі.
