"От що мудрі китайці роблять - он скільки у них на олімпіаді медалей, усіх обійшли, навіть американців. Велика нація".
Так написав хтось чи то в коментарі, чи то у пості в фейсбуці.
Дозвольте заперечити.
Про те, як дістаються китайцям медалі поговоримо після закриття олімпіади - дуже цікава тема. Зараз про інше.
У 1979 році у Китаї запроваджено політику "Одна родина - одна дитина". Політика була жорстока: штраф за народження другої дитини складав від 4 до 8 середніх річних доходів в регіонах. Застосовувалися примусова стерилізація та аборти. Усе це задля боротьби з перенаселенням.
У 2015 році її довелося скасувати. Довелося, бо це призвело до катастрофічного гендерного дисбалансу в країні, зараз у Китаї на 114 чоловіків у віці 15-24 роки припадає лише 100 жінок. Навіть термін спеціальний з`явився - "шенгнан", тобто "непристроєний чоловік", самотній.
Тут навіть не про особисту трагедію мільйонів китайських чоловіків, які не могли знайти собі супутницю життя - хоча б криву, сліпу або горбату. Тут йдеться про загрозу державі, бо усе це призвело до подальших демографічних змін, зокрема стрімкого старіння населення. Що у свою чергу важко вдарило по об`єму робочої сили. Що у свою чергу уповільнило економічне зростання.
Довелося відмотувати назад. Хіба політика "Одна родина - одна дитина" мудрою була? Аж ніяк. До речі, спеціалісти з демографії попереджали про катастрофічні наслідки, але партія не послухала. Партія з перенаселенням боролася.
І це не перша "мудрість" китайських комуністів. Оскільки зараз вже мало хто пам`ятає, як у Китаї винищили усіх горобців, розповім, це цікаво. Мао Цзедун 18 березня 1958 року на VIII з'їзді Комуністичної партії Китаю закликав до знищення "чотирьох шкідників" - мух, комарів, пацюків та горобців. Перші два розносили хвороби, а інші два - знищувала багато врожаю.
Подолати мух, комарів та пацюків фізично неможливо. Тим більше в умовах китайських нетрів. А з горобцями розправилися швидко. На кожному дереві, на кожному даху, білу кожного куща та стовпа стояли китайці з барабанами, дзбанами, ганчірками на палицях. Вони звуком і рухом ганяли бідних пташок, не даючи їм сідати. А горобець не може довго триматися у повітрі, він без сил падав на землю, де його добивали.
Фото з горами мертвих птахів обійшли газети усього світу. За кілька днів було знищено майже 2 мільярди пташок і не лише горобців. Чи підвищився врожай? Не сильно. Зате...
Зате через два роки його взагалі не стало. Горобець - він не лише зерно їсть, але й шкідників. Знищення горобців обвалило екосистему; гусінь та різноманітні комахи розплодилися й зжерли практично увесь рис. Від голоду в країні померло більш ніж 20 мільйонів людей. Китай змушений був закуповувати горобців за кордоном. За золото.
Хіба боротьба з горобцями мудрою була? Аж ніяк. А екологи попереджали про катастрофу. Але партія не послухалася. Партія за врожай боролися.
Можу і ще про багато "китайських мудростей" нагадати. Як партія хотіла увесь світ з виплавки чавуну обігнати через що у кожному дворі будували примітивні домни, і що з цього вийшло. Як у 80-ті роки всупереч попередженням спеціалістів, розганяли економічне зростання, через що "перегріли" економіку й увалили країну у жорстоку кризу.
Усе це мудрість?
Ні, друзі. Там де керують комуністи - мудрості не буде.
І не треба розповідати про "Найбільшу економіку світу". Бо це не рівнозначно багатству. Росія за об`ємом ВВП випереджає Німеччину, Британію, Францію, Італію і що? В СРСР виплавляли найбільше у світі металу. Просто Китай великий і людей там багато.
Міф про "Китайське економічне диво" залишимо на наступний раз, там є про що поговорити. Цей допис - про "мудрість рідної Комуністичної партії". Щось таке й ми колись чули, правда?
P.S.
Народ, який забув або не знає свого минулого, не має майбутнього, - казав розумничка Платон.
