Білорусь потирає руки в очікуванні фінансової допомоги від МВФ на суму 1 мільярд євро. З високою ймовірністю, ці кошти будуть виділені. Всередині Білорусі їх уже назвали «манною небесною» для Лукашенка, за межами країни пролунали голоси певної стурбованості, і на цьому все. Чіткий сигнал отримали всі зацікавлені сторони. І «бацька», який відкрито будує концтабори, і опозиція, яка ще не відійшла від ейфорії «тріумфального» візиту Тихановської у США. І Литва, яка за прикладом Латвії направляє внутрішні війська на кордон і наділяє їх додатковими повноваженнями.
А тим часом у Мінську присудили 12 днів арешту чоловікові за дитячий малюнок у вікні. Суддя поцікавилася, чому він не отримав спеціальний дозвіл на його демонстрацію. На малюнку зображене небо і чи то ріпка, чи то сонечко – у малюків не розбереш. Цей шедевр стояв на вікні чотири роки, він вазонок затіняв.
Отже, Білорусь в очікуванні мільярда євро.
А Україна в очікуванні Меркель. Яка теж щось привезе у клювику, чи в якому іншому місці, яке залишиться вільним після візиту до путіна. Яким буде цей візит і про що вони говоритимуть із Зеленським, теж зрозуміло. Ми ж не діти, ми ж нормально сигнали ловимо, і ті що з росії, і ті що є Європи.
Тим більше, тональність цих сигналів не змінилася за останніх сім років. Економічний інтерес завжди стоятиме на першому місці. Демократія і права людини – хороша тема, але у практичній площині тут кожен сам за себе. Ніхто за вас не прийде прибирати ваших диктаторів; не стріляють у спину – вже добре.
Ну і росія. Росія продавлюватиме свої інтереси рівно до того місця, де не зустріне силового опору. А вся «гібридна» частина – тобто пропаганда, підкуп, корупція, брехня, залякування – не має обмежень. Просто ми дійшли до моменту, коли ніхто вже не соромиться і не маскується. Дивовижна чистота намірів, востаннє така була сто років тому.
А ще Україна підходить до свого 30-річного ювілею. Тридцять років – це час, коли дитячі хвороби росту вже переболіли. І навіть підлітковий вік минув.
Так, ми були небажаною і недолюбленою дитиною. Так, нас ніхто не хотів, і весь час намагалися і зараз намагаються запхнути у те місце, з якого ми з’явилися. Так би мовити, обернути пологи назад.
Але фокуси, які можна було провертати із дошкільням, уже не проходять і тридцятирічкою. Нам дуже не пощастило із сусідами, це правда. З одного боку маніяк, який скоро людські жертвоприношення почне проводити, щоб владу втримати. З другого боку – такий самий маніяк, тільки з вусами. За спиною глибоко стурбована фрау з сюрпризами, яка не проти заварити двері у вашу квартиру, але хотіла б зробити це чужими руками.
І ми такі – слухайте, тут знайдеться нарешті хтось дорослий і адекватний? І тиша у відповідь, у якій ти розумієш, що дорослий напевно це ти… А що ж клоун? – питають нас? Ну що клоун, у кожного свої недоліки. Це у нас така вітрянка, тільки у дорослому віці.
