Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас.
Ліна Костенко
Травнева днина в середині місяця збільшилася вже майже вдвічі порівняно з 21 грудня — днем зимового сонцестояння – і становить понад 15 годин.
У дохристиянські часи у цей квітучий час, який вважався початком купального сезону, жінки приносили жертви річковим божествам: обереги — куски полотна та вінки, сплетені з пахучих трав, — кидали у воду. У наш час плетіння вінків та кидання їх у воду – це купальські обряди, що виконуються ближче до кінця червня.
За церковним календарем, 12-го травня вшановують дев’ять мучеників Кизицьких, зокрема, Руфа, Артема, Магна, Филимона; також цього дня згадують преподобного Мемнона чудтворця, святого Василія, мученика Іоанна.
Мученики вважаються в народі як тлумачі сновидінь і захисники від віспи. 12 травня практикувався такий звичай: якщо опівдні вийти на дорогу і підставити обличчя теплому вітру, то «здоров'я прибавиться на цілий рік». Наші пращури помітили, що ясний схід сонця у цей день обіцяє хороше літо.
Іменинниками 12 травня є:
Артем, Богдан, Филимон.
12 травня святкують:
Всесвітній день медичних сестер
Події 12 травня:
996 — у Києві освячена перша у Київській Русі кам'яна церква — Десятинна.
1929 — у Львові створена організація письменників Західної України — «Гроно».
1954 — УРСР стала постійним членом ЮНЕСКО.
12 травня народились:
1865 — Софія Окуневська-Морачевська, перша жінка-лікар в Австро-Угорщині, українська громадська діячка.
1924 — Федір Моргун, український державний і громадський діяч, учений–агроном, письменник і публіцист.
1936 — Марчук Іван Степанович, український живописець, заслужений художник України, лауреат Шевченківської премії.
Чи знаєте ви, що:
Софія Окуневська походила зі старовинного українського роду, який був яскравим прикладом національної гідності та патріотичної свідомості. Прадідом Софії був Стефан на прізвище Окунь, який заледве вмів читати і писати. Його нащадок Адам-Данилко вже писався Окуневським і вивчився на священика. Діти та внуки Адама стали священиками та лікарями. Серед них дядьки Софії: Кирило – перший українець, що здобув фармацевтичну освіту та Ярослав Окуневський – військовий лікар, контр-адмірал Австро-Угорського флоту, мандрівник, публіцист, меценат, національно-просвітницький діяч.
Сама ж Софія для того, щоб стати першою жінкою-лікарем в Автро-Угорщині, пройшла досить сувору школу випробувань твердості духу. І першим таким випробуванням був публічний іспит на атестат зрілості у Львівській академічній гімназії.
Справа у тому, що програми жіночих шкіл у Галичині не передбачали грецької та латини. До того ж, дівчата не допускалися до державного іспиту на атестат зрілості, а без нього про університет годі було мріяти. Софія доклала немало зусиль і отримало дозвіл на складання іспитів, але довелося робити це публічно. Судячи з резонансу у галицькій пресі, це була сенсаційна подія. Присутніми на іспиті були, зокрема, Іван Нечуй-Левицький, Олександр Кониський з дочкою, Іван Белей та Іван Франко. Ця подія відбулася у 1885 році.
