Лукашенко чудово знає, що робить: він провокує насильство, він посилює розбіжності у суспільствах країн, які він атакує, він прагне паралізувати силові структури та судову систему Євросоюзу, він ставить керівників цивілізованого світу перед вибором, у якому немає добрих варіантів. Справжнісінький бандит на чолі озброєної банди, яка тільки прикидається державою! Але хіба ми цього раніше не знали? Таким бандитом Лукашенко був із першого дня свого перебування при владі. Він лише підлаштовував під свої інстинкти Білорусь.
Для Європейського Союзу це хороший урок. Завжди вважалося, що народи колишніх радянських республік самі обирають своє майбутнє. І якщо білоруси вважають себе частиною російської сфери впливу та хочуть бути у союзі з Москвою – це їхній власний вибір. Тим більше, що така країна буде передбачуваною, а про дії її керівництва можна буде завжди домовитись із Кремлем. І як передбачуваність? Як домовленості із Кремлем? Якими ідіотами зараз виглядають усі ці європейські політики – сподіваюся, і для себе самих теж. Путін підтримує та використовує Лукашенка. А Лукашенко йде дорогою Путіна з погляду організації масштабної міграційної кризи на території ворога. І про це не домовишся з Кремлем – бо у Москві просто розведуть руками та нагадають про білоруський суверенітет. А потім повісять трубку і посміються над черговим бовдуром!
Давно вже час зрозуміти, що всі ці країни в зоні впливу Росії – не менша, а то й більша небезпека, ніж сама Росія. Тому що в зоні впливу Росії можуть бути виключно диктатури. Якщо до такої зони раптом потрапляє демократична країна – як Вірменія, наприклад – то вже в Росії роблять усе можливе, щоб таку країну дестабілізувати, покарати за демократію, ліквідувати будь-які її можливості самостійного вибору. Тому європейцям ще пощастило, що український народ не дозволив втягнути себе у цю табірну зону, що така велика країна, як Україна, не є загрозою для цивілізованого світу. І це теж урок для Заходу: якщо він займатиме позицію спостерігача і посередника, а не активно сприятиме демократизації колишнього радянського простору, Росія створить за допомогою своїх сателітів таку кількість загроз у Європі та Азії, які дестабілізують Європейський Союз і спровокують появу у Центральній Азії нових "талібів". А це, між іншим – нова міграційна криза. І так – до краху європейської демократії, до перемоги на виборах тих, кого фінансує Кремль. Ось, власне, і весь не дуже складний план, часткою якого є тероризм Лукашенка.
