Пройшло перше засідання, обрали спікера, призначили прем’єра. Все в робочому порядку. Основою більшості стали «Блок Петра Порошенка» та «Народний Фронт». Інші фракції то входили у коаліцію, то починали її жорстко критикувати, та на ефективність Ради це майже не впливало.
Можливо, це був найсуперечливіший, і, в той же час, найпатріотичніший та найрезультативніший склад парламенту за всю українську історію. Деяких депутатів, обраних у 2014-му, звинувачують у бездіяльності, інших – у популізмі, хтось запам’ятався надмірною прихильністю до певних фінансово-промислових груп. Та відверто антиукраїнськи налаштованих там були одиниці. І – як не дивно – всі п’ять років своєї каденції вони спромоглися шукати компроміси, приходити до спільних точок зору, і, врешті-решт, плідно працювати.
Бо саме ця Рада підтримала реформу судочинства, чи, скажімо, місцевого самоврядування. Саме депутати VIII скликання запустили процес декомунізації та «дерусифікації» суспільного життя. Саме у ці роки були проголосовані пакети законів, що зробили можливим Безвіз з Євросоюзом і доступ українських товарів на європейський ринок. Саме тоді на законодавчому рівні почалась безпрецедентна боротьба з корупцією – від створення незалежних антикорупційних органів до запровадження електронних декларацій і відповідальності за незаконне збагачення. Саме з членів цієї Ради складалась українська делегація в Європарламенті, що в друзки розносила брехливі аргументи росіян і не давала європейцям забути про російську агресію. Насамкінець, саме ці депутати – «нехороші, популістичні, безчесні» та ще 77 некрасивих епітетів – закріпили у Конституції курс України в ЄС та НАТО.
Цікаво, а що зараз щебечуть ті панове, які критикували минулий склад Ради за «непрофесійність»? Мовляв, «понабирали козаків-гаврилюків, і парламент занапастили». А між тим, реальний козак Гаврилюк не запам’ятався жодним брудним скандалом, не лишив по собі жодного компромату, у перервах між засіданнями читав Конституцію, а не писав повіям і не нюхав кокс, а лишивши Раду, пішов чесно працювати. Ну не було в тому складі ВР ані весільних фотографів, ані ґвалтівників, ані юзиків, ані публічних онаністів, ані Колі-Катлєти, ані Арахамії, ані Лізи Богуцької. Парламент був парламентом, а не цирком-шапіто. Може, колись ще стане. Коли до стін Ради повернеться здоровий глузд, і вижене правлячу шайку маргіналів копняками.
