Мені здається, що та історія з хамовитою мусорилою - це історія глибша ніж історія одного персонажа і одного дня.
Це історія про те де ми зараз є.
Ще років 5 тому ніхто й уявити собі не міг, що хтось, тим паче якийсь чиновник, тим паче високого рівня, може в такому тоні розмовляти з військовими.
Це було просто неприйнятно.
В цьому були й мінуси. Занадто багато худоби вдягали форму і косили під військових, вимагаючи привілеїв, вчиняючи незаконні дії, а інколи й тяжкі кримінальні злочини. І суспільство закривало на це очі, закривало тобі рота, бо це "наші хлопчики".
Але в цілому, суспільний концепт був правильний. Суспільство поважало свою армію. Навіть занадто (щодо багатьох ряжених персонажів які цього не заслуговували).
Тепер же, через 5 років, ми зіткнулися з іншою крайністю. Починаючи з ватних блогерів, закінчуючи отакими мусарилами, ми бачимо протилежну картину. З армії і військових можна насміхатися, можна їх принижувати, дискредитувати і тд.
Більше того, це стосується не тільки армії. Це стосується всього. Ця влада девальвувала значення всього. Значення влади, яка не є владою, а є цирком .родів, значення держави, значення державних інституцій, значення суспільства, суспільних і державних лідерів, якими стають отакі макаки.
І навіть значення того ким є ми, кожен з нас, живучи у цьому всьому і дозволяючи їм це робити.
