Можна було б його назвати «податковою амністією здорової людини», але в ті часи штовхати пафосні промови з трибун було якось не прийняте, особливо коли йшлося про господарче законодавство. Так чи інакше, а закон пропонував платникам податків добровільно сплатити 5 % недоплати ПДВ або податку на прибуток за періоди до 1 квітня 2014-го, та «пробачити» решту боргів – 95 %. Зробити все це можна було протягом наступних 90 днів.
Від аналогій з «податковою амністією» імені незабутнього Гетьманцева тут нікуди не подітись. Теж 5 відсотків, теж пропозиція доплатити податки, не сплачені колись… Але головне, як то кажуть – у дрібницях. По-перше, податковим компромісом могли скористатись всі платники податків на загальній системі. Тобто, ані «спрощенці», ані, тим паче, прості громадяни не були нічого винні апріорі. По-друге, «амністія» 2015 року стосувалася виключно двох податків – ПДВ та податку на прибуток. Ані «подоходний», ані державне мито при купівля об’єктів нерухомості навіть не згадувались. По суті, податковий компроміс був не спробою налякати звичайних громадян, а лише поступкою національному бізнесу. Тим більше, що перша версія законопроекту передбачала нарахування не 5, а 15 відсотків від недосплаченого, і не 90, а 60 днів «на подумати». Тобто, в процесі розгляду закону, умови для підприємців значно пом’якшили.
Це був далеко не останній крок тодішньої влади назустріч українському бізнесу. Далі був ще мораторій на перевірки малого підприємництва, дерегуляція (тобто, скасування непотрібних дозволів та довідок), зона вільної торгівлі з Євросоюзом, численні місцеві програми підтримки, що були запроваджені завдяки реформі децентралізації… Варто лише відкрити ту саму карту нових підприємств (саме виробничих, про торгівлю й сферу послуг годі й казати), які були відкриті протягом 2015-2019 років – і на власні очі побачити, як їх багато.
Ми назвали податковий компроміс «податковою амністією здорової людини». На жаль, сьогодні в Україні запроваджено податкові зміни курця. Причому курця не тютюну. Держава в особі купки ідіотів пропонує то обкласти податком квартири, придбані ще в 90-х, то поставити касові апарати у кожне таксі. В результаті станеться те, з чим попередня влада ефективно боролася: більшість бізнесу просто повернуться до «тіні». Бюджетні надходження не зростуть. А от справедлива ненависть платників податків до нинішнього режиму – ще й як.
