Андрій Єрмак в інтерв’ю The Economist: “Я пам’ятаю, що багато опозиційних політиків говорили про те, що Зеленський не є належним лідером. Я б попросив усіх зараз подивитися мені в очі і сказати, що вони готові повторити свої слова.”
Я довго мовчав, але цинізм цієї особи зашкалює. Може Єрмак подивиться в очі мешканцям Маріуполя, які опинились в блокаді чи окупованого Херсона за демілітарізацію і розмінування виїздів з окупованого Криму? Мешканцям розбитого Чернігова за зупинені після зміни влади власні, українські, ракетні програми? Військовим, які зустрічали ворога з катастрофічною нестачею бронежилетів, бо їх припинили закуповувати у 2019 році? Окупованої Київщини за проігноровані повідомлення про підведені з Білорусі до України дороги-бетонки, збудовані для перекидання військової техніки?
Зате велике будівництво процвітало, коли ми кричали про необхідність зміцнення оборонки.
Так, зараз Зеленський робить все, що треба і робить правильно. Але дорікати за наше довоєнне ставлення до нього, за справедливу критику нерозуміння викликів - а так воно і було - може лише егоїст, який абсолютно не розуміє ані Україну, ані що з нею сталось. Навіть, коли більш ніж очевидно, що до зустрічі з ворогом треба було готувати армію, а не дороги.
А хто зараз мені скаже про «неначасі», може адресувати свої претензії до Єрмака, саме у нього язик рота не тримається.
