Тютчев Федір Іванович. Лірик, як ми пам‘ятаємо з курсу літератури. Лірик? Давайте трохи проаналізуємо його життя та творчість.
Все життя - на службі государю. «Тайний совєтнік» - третє по рівню штатське звання, рівне генерал-лейтенанту. Останні 15 років життя - керівник Зарубіжного цензурного комітету. Цензурного! При цьому - великий поціновувач всього зарубіжного - курортів, жінок, витворів мистецтва. Перша дружина, якій було в час одруження 25 років, вже мало 4 синів, яких, до речі, виховували окремо, але мала ще щось - по батькові графиня, по матері - баронеса. Народила Тютчеву трьох доньок. З часом він знайшов ще одну даму серця, і теж не за простого народу - двічі баронесу, по батькові Пфеффель, по чоловіку Дернберг. Через якийсь час, за таку поведінку, кар‘єрного дипломата Тютчева було вислано з Мюнхена та Парижа - до Турину(!) Через якийсь час, вже після спроби дружини покінчити з собою і після її смерті від хвороби, Тютчев одружився вже з Ернестиною Дернберг і ніколи не скривав того, що мав далі веселе життя на її гроші. У них було дві доньки та син, але це не вся його матримоніальна історія. Далі була ще паралельна громадянська дружина - Елена Денисьева, яка народила йому ще трьох дітей вже, коли поету було за п‘ятдесят. І ще одна, яку він привіз з-за кордону, коли йому було за 60, і яка народила Тютчеву ще двох дітей. Саме вона, а не дружина, по його заповіту отримала пенсію на його смерть від держави.
А що ж його погляди? Тут все просто. Захід повинен бути переможеним. Микола перший, який мав призвисько Палкін - винний в тому, що дуже м‘який, декабристи були предателями. Слов‘яни - всі повинні бути під Росією. Знайомо?
Ось пара цитат:
Наконец времена свершились, рука исполина сдернула завесу, и Европа Карла Великого оказалась лицом к лицу с Европой Петра Великого...
Как только мы признаем это, все делается ясным, все объясняется: становится понятным истинное основание изумивших мир стремительных успехов и необычайного расширения России. Начинаешь постигать, что так называемые завоевания и насилия явились самым естественным и законным делом, какое когда-либо совершалось в истории, -- просто состоялось необъятное воссоединение. Становится также понятным, почему друг за другом разрушались от руки России все встреченные на ее пути противоестественные устремления, силы и установления, чуждые представляемому ею великому началу... почему, например, Польша должна была погибнуть... Речь идет, конечно же, не о самобытной польской народности -- упаси Бог, а о навязанных ей ложной цивилизации и фальшивой национальности.
Про декабристів -
Вас развратило Самовластье,
И меч его вас поразил, —
И в неподкупном беспристрастье
Сей приговор Закон скрепил.
Народ, чуждаясь вероломства,
Поносит ваши имена —
И ваша память для потомства,
Как труп в земле, схоронена.
