14 квітня 1895 року на таємній нараді соціал-демократів у Петербурзі Ленін познайомився з молодою активісткою Надією Крупською. Незважаючи на те, що їй йшов 27-й рік дівчина (вірніше, жінка) була незаміжня, що було для тих часів дивним.
Дивною була і сама пара. Протягом трьох років Крупська була секретаркою і помічницею Леніна й одночасно - коханкою. Побралися вони, як відомо, лише 1898 року, коли Ілліч був у засланні.
Подейкували, що в молодості Крупська підробляла як повія-аматорка. Власне, вона з дитинства ходила "по руках". Першим був "друг родини" Ніколай Утін, який після смерті її батька "взяв під опіку" 14-річну Надійку. З довгої череди її коханців - постійних і випадкових знаємо про Роберта Классона, до якого дуже ревнував її Ленін; про брутального неписьменного слюсаря Івана Бабушкіна; про Віктора Курнатовського, з яким Крупська годинами чудово "прогулювалася у лісі" під час заслання в Шушенському, уже будучи офіційною дружиною Леніна.
Сам "вождь світового пролетаріату" не вилазив з будинків розпусти як у росії, так і за кордоном. Найулюбленішим був паризький бордель з видом на Національну бібліотеку. Але не тільки повії - було безліч інших зв'язків. У Парижі згодом навіть вийшла книга авторства такої собі Єлизавети де К про її роман з "вождем" у 1905-1906 роках.
З З Парижу у квітні 1903 року Ленін привіз сифіліс, єдине що насправді єднало його з народом - у той час в окремих регіонах росії на сифіліс хворіло до 40% населення.
Ну, а про Інессу Арманд відомо всім. Єдина жінка, до якої Крупська ревнувала чоловіка. Не тому, що їй було жаль - сотні повій та партійних товаришок, що пройшли черех ліжко "вождя", її не хвилювали - вона боялася, що Арманд "відіб`є в неї "Володєньку".
За іронією долі, після захоплення влади Крупській було доручено опікуватися освітою, пропагандою жіночої моралі та родинними цінностями пролетаріату.
До слова, вірний послідовник ідей та поглядів Леніна, майбутній "вождь усіх часів і народів" Йосип Сталін відрізнявся ще більшою розпустою. Але його пристрастю були дівчатка-підлітки. Будучи у засланні, він розбестив 13-річну Ліду Перепригіну, про що було ціле таємне розслідування у 1956 році. Дівчинка навіть дитину від нього народила.
Повернувшись із заслання, вже у 1917 році він розбестив 15-річну Надію Аллілуєву й потім викрав з родини. Огидна пікантність цієї ситуації в тому, що Надя була його... донькою.
Про це згадувала, наприклад, письменниця Ольга Кучкіна, донька старого революціонера, пізніше професора історії Андрія Кучкіна. який був другом родини "найкращого друга радянських фізкультурників".
Така правда про більшовицьких вождів. Те, чого у радянських книжках про них не писали. Про Соломона Урицького, наприклад, який в очікування Світової революції не мився, смердів як цілий свинарник, але не пропускав жодної спідниці та, якщо на те пішло, й штанів. Про педофіла, насильника і вбивцю "доброго дідуся" Калініна; про Троцького і Радека, Рейснер, Луначарського і Коллонтай.
