Воювати «протів нацикав і фашистскай мразі» готова вся росія.
Воювати не хоче лише російська армія.
Вони всі хочуть додому.
Скоро розхочуть воювати і їхні мамкі, жонкі, батяні. Бабушкі-старушкі і «дєди-ваєвалі».
Ще потім однокласники, після того як вип’ють по чарці з безногими корєшами-вєтєранамі.
І ось тоді буде досягнуто повного парадоксу: воюватиме тєлік. А війни на росії хотітимуть лише ті – кого війна не торкнулась.
А в Україні – зачепило всіх.
Але все суспільство об’єдналося.
Ніхто і не помишляє про здачу.
Ось вам ментальна відмінність: у нас обпалені війною готові воювати. А у них – ні. І тут не лише про армію – тут про все суспільство.
Царська росія пройшла шлях від «За вєру, царя і атєчєства» до "штик в зємлю" за 2,5 роки. Від серпня 1914-го до лютого 1917-го.
ерефія цей шлях пройде швидше. Бо швидше у цифрову епоху відбувається все.
Навіть якщо (не дай Боже) війна затягнеться до зими – зиму режим путіна не переживе.
А ми, стогнучи, страждаючи і клянучи путіна і расєянцев – вистоїмо.
