Сьогодні, в багатьох розмовах з абсолютно різними людьми, стало зрозуміло, що суспільна думка щодо Росії і росіян весь час рухається в бік повного несприйняття всього, що пов‘язано з цією країною.
Одесити все більше ненавидять пам‘ятник Катерині.
Харків‘яни все більше спілкуються українською між собою, в ситуаціях, коли всі співрозмовники - російськомовні.
Освітяни не розуміють, навіщо у деяких школах ще залишилися російська мова та російські письменники у позакласному читанні.
Вболівальники не хочуть знати, що в НХЛ грають Овечкін та Капрізов.
Все менше тих, хто має близьких за поребриком, згадують про те, що вони збрендили, для багатьох вони просто не існують.
І тільки деяким українським державним діячам здається, що якщо Президент підпише закон про заборону завезення книжок з Росії та Білорусі та заборону друку російських авторів тут, ми можемо образити українських читачів, які залишаться без «хороших русских» Пєлєвіна, Акуніна та Нєвзорова.
