Річ Посполита проіснувала з 1569 до 1795 року й була унікальною державою, що поєднувала в собі ознаки республіки та монархії. Наші уявлення про неї сформовані переважно російською та українською історіографіями 19–20 століть, які ставилися до Речі Посполитої тенденційно – звинувачували в обмеженні прав русинів, релігійному гніті православних, доведенні селян до відчаю панщиною та податками. Через це в Україні за новітньої доби Річ Посполита тривалий час сприймалася як чужа, і навіть ворожа держава. На перший план виводився козацький варіант нашої ранньомодерної історії. Проте дослідження сучасних істориків спростовують популярні міфи, фейки та стереотипи про Річ Посполиту. Чи була вона лише Польсько-Литовською, чи й Українською державою також, чи правильно називати Хмельниччину національно-визвольною війною та що з історичного досвіду Речі Посполитої варто використати в сучасних відносинах між Україною, Польщею, Литвою, Білоруссю – розповідає доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Наталя Старченко.
