Такі пам'ятники ставив російський штірліц Андрій Деркач на Глухівщиині.
Він відпрацьовував кремлівські гроші.
Мета: посіяти ворожнечу між українцями. Щоб глухівчани любили мосвичів, а ненавиділи львів'ян.
У кінці 40-х молодих вчительок, які закінчували Глухівський педінсттут савєцька влада відправляла до Західної України, де в розпалі була війна УПА проти московських окупантів.
А дівчата пам'ятали голод 33 року і свіжий голод 47 року. І з подивом виявляли, що у Західній Україні голоду не було. Що люди жили і без колгоспів добре.
А ще батьки вчили дітей цілувати вчительці руки. І статус вчителя був надзвчайно високим.
І тихі вуйки розказували дівчатам, що хлопці з лісу не хочуть їм зла.
А потім заходила банда покидьків, яких навербував МГБ і під виглядом бандерівців замордовував таку вчтельку.
І їх првозили в Суми чи Глухів ховати. Збирали ціле місто. Закривали цехи і фабрики. Зганяли по 30-50 тисяч людей.
Це була спецоперація по вихованню в українців ненависті один до одного.
Все по путінським лекалам.
Ми з Сергій Сюткін колись почали проект "Схід і Захід разом", в якому сумських студентів возили на два тижні в Західну Україну: зі Львовом, географічним центром Європи, Говерлою та Синевіром. Так ось у 1998 році перших студентів батьки відпускали неохоче. Бо як же ж, до бандерівців їдуть. Авдругтамшось.
Отак глибоко засіло у людей.
Це зараз путін зробив усе для бандеризації країни. Тепер в окупованому Скадовську хлопчаки співають окупантам: "Батько наш Бандера, Україна мати..."
Та і штандартенфюрер Деркач десь забіг за можайськ.
А цьому пам'ятнику прилетіло з росії. Пряме влучання міни.
Масквічі воюють зараз не тільки з живими. Прилітає і мертвим на кладовща.
Такі от асвабадітєлі.
