"Народ, давайте я скажу за Симоньян та заодно за Медведева" - Віктор Трегубов

Які пишуть в себе в телеграмі про братські країни та війну добра зі злом.

Вони не їбанулись, з ними все так. Це з вами щось не так, якщо так вважаєте. Бо за життя, що тривало довше чотирнадцяти років, не вивчили просту істину: будь-який текст має свою аудиторію.

Медведев та Симоньян живуть з того, що продають простому росіянину певну картину світу. На цій картині ще триває брежневський совок з незначними поправками та ще більшим пафосом. В цій картині простому росіянину комфортно, бо він в ній не обриган, а ідеаліст. За це він дарує їм любов, повагу та смаженого бобра.

Ця картина все більше розходиться з реальністю. Це загрожує їхньому благополуччю, тому вони пишуть все активніше - Медведев вже перетворився на молодший клон Проханова, а Симоньян все глибше поринає в амплуа радянської телеведучої.

Ні, вони не вірять в те, що пишуть. Вони пишуть на лоха. Щоб лох сприймав це серьйозно, ще трішечки попишався, і не тікав від мобілізації.

Обговорюйте це не як серйозну позицію чи вияв їхніх переконань, а як лапшу на вуха російського посполитого, тільки й всього, будь ласочка. Бо це вона і є.