«Дай, Господи, господарю многая літа, Многая літа — довгії дні! І жить йому довго — Спаса не гнівать, Спаса не гнівать — божих пчілок водить, Божих пчілок водить — ярий віск топить: Богу на свічку, господарю на щастя, Дому його на приріст, Малим діточкам на втіху!»
Народний заспів на Медовий Спас пасічникам
У народі 14 серпня відзначають перше осіннє свято, з яким і пов'язують закінчення літа, а саме – Маковея, або Першого Спаса, який ще називають Медовим.
За церковним календарем 14 серпня вшановують мучеників Маковеїв і розпочинається двотижневий Успенський піст.
У цей час харчуються ситніше, ніж на Петрівку, бо вже є достатньо городини. Успенський піст вважається продовженням Великого посту, бо за легендою святі упросили Бога перервати Великий піст тому, що селяни не могли витримати його до кінця. Швидше за все, це було пов'язано з тим, що якраз на другу половину весни припадають важкі хліборобські роботи.
У церквах на Маковея відправляють пообідню службу, святять мак, волошки і чорнобривці. З волошок і чорнобривців колись робили відвар і купали хворих дітей. Якщо ж у дитини було безсоння, то освячені макові голівки клали їй під подушку. Жінки ж у перший день посту – Спасівки — пекли пісне печиво «шулики». Його виготовляли з пісного пшеничного тіста, обливали зверху медовою ситою та приправляли товченим маком. Крім цього з меду та маку робили «маковики» – відомі в українській кухні коржики.
Вважається, що з цього часу починають відлітати у вирій ранні птахи, бо ж «Святий Спас приготував всього про запас: і дощ, і вітер, і холод, і тепло».
Іменинниками 14 серпня є:
Антон, Олександр, Гурій, Маркел і Леонтій.
14 серпня народились:
1862 — Андрій Покровський, український військовий діяч, адмірал, головний командир портів Чорного та Азовського морів, Міністр морських справ Української держави.
Чи знаєте ви, що:
Між тривалістю життя, професією людини та розміром заробітків є пряма залежність. Такого висновку дійшли вчені Віденського демографічного інституту, дослідивши обставини життя людей різних спеціальностей.
Демографи вивели певну залежність, що свідчить про те, що той, хто більше заробляє, живе довше. На основі такого висновку вчені склали список найбезпечніших професій.
Перше місце у цьому списку займають фізики, за ними слідують лікарі, інженери, пастори і вчителі гімназій.
Найнебезпечнішими були названі дві будівельні професії – монтера риштувань і бетонника. Люди, які працюють за цими спеціальностями, мають в середньому низьку зарплату і найкоротшу тривалість життя.
Головний фактор – освіта. Доходи мають прямий вплив на очікувану тривалість життя. Люди з вищою освітою можуть розраховувати на кращі робочі місця, на зручні умови роботи, і, зрозуміло, на вищу оплату, стверджують дослідники. А більше грошей означає можливість мати краще житло, якіснішу їжу, кращих лікарів, що в сумі значно сприяє тривалості життя.
Аналогічний висновок роблять і фахівці, які займаються страховою справою. У групу з найменшими ризиками у списку страховиків, увійшли стоматологи й адвокати, в останню — все ті ж будівельники.
Цікавий факт: демографи вважають, що чоловіки, які сидять удома, поки їх дружини заробляють, живуть менше за тих, хто сам заробляє на життя.
«Рідна країна»
