9 листопада: це цікаво знати

«Розум має здатність завжди до чогось братися, і якщо не має доброго, то він береться за погане».
Григорій Сковорода

У народі 9 листопада вшановували Нестора-літописця. Колись цього дня віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися. І, що головне, вчитися все життя багато, старанно і завжди. Адже «користь від цього є велика», бо «Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду».

За церковним календарем 9 листопада вшановують мученика Нестора Солунського; преподобного Нестора Літописця, Києво-Печерського; знайдення мощей благовірного князя Андрія Смоленського в Переславі­Заліському; мучениць Капітоліни та Єротиїди; мученика Марка та інших з ним.

Нестора Літописця сучасники вважали одним із найрозумніших людей свого часу. Він був автором житія святих князів Бориса і Гліба та Феодосія Печерського. Вважається упорядником (за іншою версією автором) «Повісті временних літ». Помер Нестор у 1114 році і був похований у Ближніх Антонієвих печерах.

Іменинники 9 листопада:

Нестори, Андрії, Марки, Емілії та Капітоліни.

9 листопада народилися:

1872 – Богдан Лепкий – український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик літератури. Творча спадщина Б.Лепкого складає понад 80 власних книг, у тому числі цикл романів «Мазепа». Він – упорядник і видавець 62 томів творів української класики з ґрунтовними дослідженнями, примітками, коментарями.

«Колисав мою колиску Вітер рідного Поділля І зливав на сонні вії Степового запах зілля. Колисав мою колиску Звук підгірської трембіти, Що від неї зорі меркнуть І росою плачуть квіти». (Богдан Лепкий)

9 листопада відзначають:

• День української писемності та мови.
• День книги рекордів Гіннеса.
• Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму та антисемітизму.

Події 9 листопада:

1882 – у Єлизаветграді (нині – Кропивницький) з п’єсою «Наталка-Полтавка» дебютував український театр Марка Кропивницького.

1918 – у Львові створили виконавчий орган ЗУНР (з 13 листопада 1918 року – Державний Секретаріат).

1938 – у Хусті для організації оборони Карпатської України утворили напіввійськову організацію «Карпатська Січ».

1941 – розпочалася оборона Севастополя.

1956 – Президія Верховної Ради СРСР ухвалив указ «Про заборону колишнім главарям й активним учасникам українського націоналістичного підпілля, які були засуджені й відбували покарання, повертатися в західні області УРСР».

1961 – місто Сталіне перейменоване на Донецьк.

1962 – Президія Верховної Ради СРСР ухвалила постанову про перейменування міста Станіслав на Івано-Франківськ, а Станіславської області на Івано-Франківську область.

1976 – у Києві створили Українську громадську групу сприяння виконанню Гельсінських угод.

1977 – Українська Гельсінкська Група оприлюднила «Маніфест українського правозахисного руху».

1989 – почалося руйнування Берлінської стіни.

1997 – в Україні вперше відзначили День української писемності та мови.

Чи знаєте ви, що:

Питання походження слов’янської писемності залишається досі остаточно не з’ясованим. Але однозначно визнано факт її існування ще до Хрещення Русі. Про це маємо декілька свідчень у стародавніх літописах.

У «Житії» слов’янського просвітника Кирила зберігся переказ, що він бачив у 860 в кримському Херсонесі (Корсуні) книги, написані «руськими письменами». Ці ж «руські письмена» згадують й арабські письменники Х століття. В історичних джерелах зустрічається також повідомлення про те, що руська писемність, нарівні з староєврейською, розповсюджувалася в Хазарії. Важливим свідченням того, що писемність була відома в Київській Русі ще до хрещення, стала знайдена в 1949 р. в одному зі смоленських курганів глиняна посудина середини Х ст. з давньоруським написом «гороухща» (гірчиця).

У світі нараховується близько трьох тисяч мов, а якщо ще діалекти порахувати, як самостійні мови, то загальна кількість мов у світі сягне п’яти тисяч. Таким чином, на кожен мільйон осіб припадає одна мова.