1. Аби зрозуміти, що коїться зараз на фронті, подивіться в зведенні не лише на втрати московитів у живій силі, а й танків та, особливо, ББМ. Там цифри майже безпрецедентні, котрі свідчать про надзвичайно потужний наступ (точніше, його спробу) ворога під Авдіївкою. На коли нам там обіцяли каву в Криму?
2. Наскільки мені відомо, підстав для заборони ефесбешного патріархату існує достатньо як на базі вже існуючих (прийнятих після повномасштабного вторгнення) законів, так і для прийняття нового. Але ініціатива Малюка в цьому питанні взагалі не залишає владній команді шансів.
На перший погляд, це виглядає як шизофренія, але, не виключено, є просто піарним ходом, котрий дозволяє перехопити ініціативу по забороні московської церкви в опозиції. В будь-якому разі, дуже схоже, що суспільний тиск результат дав і «клієнт созрєл» - навіть при тому, що без електоральних втрат це зеленим не минеться.
3. Про ізраїльські події. Думаю, світ іще не усвідомив, які наслідки буде мати хамасівський напад. Адже агресія вийшла з Ґази - тобто, тієї самої території, звідки ізраїльтяни майже два десятиліття тому добровільно вивели свої війська та вивезли поселення. Понад 15 років ця територія є самоврядною державою.
Фактично, останні події поставили хрест на панівній сьогодні (в західному світі й значній частині ізраїльського суспільства) ідеї двох держав для двох народів. Не думаю, що протягом багатьох десятиліть хоч одна політична сила в єврейській державі ризикне погодитися на створення повноцінного державного утворення для палестинських арабів. Хоча реального альтернативного варіанту поки що, здається, ніхто не запропонував
