Зустріч Байдена з Сі вчергове показала, що всі ці кухарки, які взялися керувати державою у 2019 року це тупі нездари і імітатори.
Коли Порошенко поздоровляв Сі, то Порошенко ж мабуть професійний дипломат, з профільною освітою Київського міжнародного, досвідом виграних дипломатичних битв у Мінську, досвідом пошуку союзників для України не в тепличних умовах 2022 року, а в умовах 2014-го, коли Україна після яника була токсичною, а Путін - потужним світовим гравцем, з яким ніхто не хотів псувати стосунків заради якоїсь України.
А потім прийшли шутніки.
І наша дипломатія перетворилася в відосіки.
І тепер такі ходи Пороха, як кніксен у бік людини, яка може в будь-який момент кинути козир на стіл, який зламає нам всю гру, у цієї публіки з криворізьких кварталів викликає нерозуміння і засудження.
Насправді, активно перетягувати Китай на наш бік мала наша дипломатія з першого дня вторгнення, до вторгнення і після вторгнення.
Насправді, ще і зараз треба не спускати на самоплив історію з Маском, а запрошувати його в Україну, возити в Бучу, звільнений Херсон, по місцям катівень. Потім провести йому зустріч із нашими Азовцями, ССОшниками і десантниками, які розкажуть йому історії, як завдяки його станцям хлопці у Азовсталі перекидали гроші з Приват24 своїм сім'ям знімаючи з себе величезний тягар і після цього йшли у останній бій. Дозволити йому потриматись за них, потиснути нашим козакам руку і відчути себе серед них, як колись Джон Пол Джонс розсікав у шароварах і з люлькою. І відчути найбільшу сатисфакцію у своєму житті: ти разом із цими героями дав у морду злу.
Але в нас відосіки, дай-дай-дай і скасування акредитації іноземним журналістам. От і вся дипломатія. Ну і палки в колеса таким як Порошенко, хто хоч щось робить.
