Макєєвка - це майже сам Донецьк. Туди з центру тролейбус ходить, їздила безліч разів.
В 2012 році за рейтингами журналу Forbes Донецьк визнаний найкращим містом для ведення бізнесу. Їхати до Донецька працювати на тому тролейбусі - максимум півгодини (не помиляюсь?) Студентів - безліч. Супермаркетів, ресторанів, магазинів, ринків - достатньо. Хочеш - вчись. Хочеш - торгуй. Хочеш - копай вуголь на копанках і отримуй на той час непогані гроші. В особистій розмові якось чула від донецької молоді, що свідомо йдуть на шахти, щоб піднакопити грошей. Звісно, така робота потім перетворювалась з тимчасової на постійну, але це був їх вибір. Головне, що він був.
Зрозуміло, що гроші там зароблялись не для чесної сплати податків до держбюджету, і Донецьк, наскільки я пам'ятаю, був чи не перший по отриманню дотацій на соціалку. Міг би справді годувати і себе, і державу, але годував виключно місцевих олігархів. Зате скільки відвертої брехні про це "годування" там продукувалось і, нажаль, підтримувалось...
Я ніколи не відштовхну Донецьк (разом з тою Макєєвкою), тому що він мій. Він наш. Це наша територія. Тисячі донеччан втекли звідти та зараз біжать вдруге. І там так само як і в Херсоні, Мелітополі тощо були проукраїнські мітинги перед окупацією.
Просто яка прірва виросла між тим, що було при Україні - і тим, у що перетворили Донецьк росіяни.
Мити унітази десь в клубах "ма-а-асквы" - тепер, мабуть, комусь за щастя.
