Це величезне питання. Розмовляючи днями на цю тему, один мій знайомий підприємець, з яким готуємо бізнес-проект, несподівано для мене поділився десь прочитаною ним інформацією про те, що в Україні ще залишилася значна кількість людей, які почуваються середнім класом (хоча такими не є).
Вони живуть трохи вище за рівень бідності, зокрема, вчителі, лікарі, дрібні чиновники. Насправді, багато хто з них недоїдає. Вони не відчувають голоду, але їдять не те, що треба, а те, що дешевше. Ну, відома практика: картопля замість м'яса, макарони замість овочів тощо. Але якщо Кабмін Д.Шмигаля та НБУ не зможуть утримати ціни на продукти харчування, енергоресурси та тарифи ЖКГ, то й ці люди будуть скинуті зростанням цін ще глибше вниз.
Вони голодувати і відмовлятися від комунальних послуг ще не будуть, але недоїдання та комфорт проживання погіршаться. Це матиме медичні наслідки. І хто тоді навчатиме наших дітей та онуків, лікуватиме нас і наших близьких?
При цьому кожен із нас чудово розуміє, що грубі помилки та прорахунки топ-чиновників фінансово-економічного блоку уряду лягають на нашу ціну у квитанціях за комунальні послуги та енергоресурси. Вони у наші тарифи та на продукти харчування закладаються. На підтвердження наведу лише один показовий приклад.
Стало відомо, що Румунія, Угорщина та Словаччина відмовились від імпорту української електрики. Чому? Справа в тому, що за європейськими правилами «Укренерго» мало проводити спільні аукціони із операторами сусідніх країн та ділити дохід навпіл. Щоб проводити такі аукціони - треба підготувати законодавчу базу. Ми зобов’язувались це зробити до 1 січня 2023 року. Та не зробили. Тому без спільних аукціонів наші сусіди відмовились від електрики. За словами радника Премʼєр-міністра, на запровадження таких спільних аукціонів може піти близько місяця. «Думаю, вони запрацюють до кінця травня цього року», - каже він. Але поки буде врегульовуватись це питання, держбюджет України не дорахується до 2,5 млрд грн. на місяць.
Ну і що?! Кого в уряді Д.Шмигаля це хвилює чи у кого викликає хоча б занепокоєння такі недоробки та грубі помилки? І ще кілька запитань на засипку міністрам.
Як українцям перестати позичати, якщо за плечима дорогі кредити, а за вікном війна з рекордними тарифами ЖКГ та астрономічними цінами на електроенергію та газ? Як змінити баланс у гаманці пересічного громадянина, а не генерала від політики, щоб потім розплатитися з усіма цими боргами?
Словом, друзі, не знаю, погодитеся ви зі мною чи ні, але порятунок економіки України в умовах найвищого рівня кумівства та корупції можливий лише з людьми, нічим не зобов'язаними жодній політичній, економічній, адміністративній та кримінальній силі в нашій країні.