Документи британського уряду часів прем’єр-міністра Тоні Блера (на посаді 1997-2007) показують, що Україна ще на початку президенства Путіна застерігали західних партнерів про небезпеку світогляду, що утверджувався тоді в Кремлі.
Аналізуючи розкриті архівні документи, коментатори нагадують, що на початку двотисячних років Велика Британія, а також США та інші західні країни були готові до якнайтіснішої співпраці з Москвою і вважали Росію потенційно близьким союзником та корисним партнером.
У нас надто рожеві погляди на Путіна...
Роджер Лідл, радник прем’єр-мінстра Блера
Президент Сполучених Штатів Джордж Буш молодший (на посаді 2001-2009) також тоді схвально відгукувався про Путіна, який обіцяв американцям допомогу Росії у боротьбі тероризмом після нападів у США 11 вересня 2001 року.
Вже тоді, як вказують записи, Україна застерігала, щоб Захід обережно дивився на Путіна, але ті застереження Києва сприймалися скептично зокрема через недовіру до тодішнього українського президента Леоніда Кучми.
Восени 2000 року у Києві був викрадений і вбитий журналіст Георгій Ґонґадзе, а оприлюднені згодом записи розмов з кабінету президента Кучми давали підстави для підозр про причетність найвищого українського керівництва до злочину.
«В той час, коли лейбористський прем’єр-міністр, ставши першим західним лідером, який відвідав Путіна в Москві, і доводив, що пану Путіну треба дати місце за найвищим міжнародним столом, документи оприлюднені Національним архівом показують, що в українських посадовців вже тоді наростали моторошні побоювання», - доходить висновку газета Independent.
У квітні 2000 року Владімір Путін обрав Лондон для свого першого закордонного візиту.
В Британії лунала стурбованість повідомленнями про звірства російської армії в Чечні, але Блер, хоча й говорив про важливість прав людини, виправдовував російську війну проти чеченців необхідністю боротьби з тероризмом.
Документи показують, що деякі посадовці в Лондоні, зокрема головний радник Блера Роджер Лідл вже тоді прислухалися до українських застережень про нового російського керівника.
«Українці, щоправда, пригнічені тим, що більшість Європи і нова адміністрація США ними нехтують. У нас надто рожеві погляди на Путіна (який за їхніми словами - кмітливий, презентабельний силовий політик, але не демократичний герой), і ми зневажаємо Україну», - цитує звіт Роджера Лідла газета Guardian.
Це міф, що ми завжди на нього тиснули і принижували Росію.
Тоні Блер
Звіти й записи з британського архіву також показують, що уряд Тоні Блера не підтримував конкретні кроки України до Європейського Союзу, хоча українці і деякі британські посадовці вважали, що Лондон мав би прислухатися до бажань Києва.
З архівів відомо про листа президента Кучми до прем’єр-міністра Блера з проханням, аби Британія допомогла зі зближенням України з ЄС і НАТО, але британська підтримка була прохолодною.
Після початку лютневого вторгнення Росії в Україну 2022 року Тоні Блер стверджував, що Владімір Путін змінився.
«Перший Путін, якого я зустрів, дивився в бік Заходу, прагнув добрих відносин з Заходом… Я вважаю, що потім він побачив, що реформувати і змінювати Росію надто важко і він вирішив зміцнювати владу автократичним способом, а тоді став російським націоналістом. У другому втіленні, якщо можна так сказати, Путін був холоднокровний, хитрий і жорстокий, але все ще раціональний за мірками щодо нього. Тепер є побоювання, що він повністю відірваний від реалій і оточений людьми, які не кажуть йому правду… Колись в мої часи люди навіть говорили про те, що Росія могла стати членом Європейського Союзу і як її можна було залучити буквально до структур НАТО… Це міф, що ми завжди на нього тиснули і принижували Росію. Проблеми Росії не є результатом приниження з нашого боку - це результат поганого уряду в Росії», - сказав Тоні Блер в інтерв’ю американському новинному телеканалу CNN у травні 2022 р.
