Я так бачу, люди просто не розуміють, чому звільнення Роботино - це успіх? Пояснюю.
Роботино - це таке невеличке село на шосе з Оріхова на Токмак. Від Роботино до Токмака - 26 км. Машиною це було 26 хвилин. Очевидно, і цього вде не приховують військові експерти - ЗСУ ідуть на Токмак. Чому?
Для цього варто поглянути на мапу. Токмак - потужний (!!!) транспортний вузол. Токмак - перехрестя шосейних доріг від Енергодара до Бердянська та від Пологів на Мелітополь. Очевидно, зі звільненням Токмака, ЗСУ розсічуть окуповані території навпіл. Але й це не все.
Токмак це ще й залізничний вузол - перехрестя залізниць від Пологів до Бердянська і (головне - !!!) з Криму, через Волоноваху на Донецьк. Тобто, звільнивши Токмак, Україна повністю перерубає залізничне сполучення Криму з Росією. Тобто - буде знищений отой самий суходольній шлях на Крим.
Розумієте, автотранспорт зализницю не замінить. це як мінімум дуже дорого. Залізниці тому й існують, що возити великі партії товарів зализницями набагато вигідніше, ніж возити вантажівками. Але й це ще не все.
Від Токмака 60 км до Мелітополя і 91 км до Бердянська. Рушити ЗСУ може в будь-якому напрямку.
Віщую питання - і скільки ж ми будемо отак іти? Відповідь - скільки треба. Майте на увазі, ЗСУ не тільки проламують оборону ворога. Вони ще й відбивають численні контратаки, в яких гине вже ворог. Незважаючи ні на що ми рухаємося вперед. Союзники дають нам все нову і нову зброю. Рано чи пізно у ворога станеться злам. А далі...
Ви пам'ятаєте як ЗСУ дуже довго пробивали оборону ворога біля Херсону - а потім весь регіон був звільнений буквально протягом тижня чи не набагато більше? Так буде і зараз. Свого часу буде.
Зрештою, вибір у нас небогатий. Ми не можемо зупинятися. Якщо ми зупинимося зараз, це не буде закінчення війни, це буде нова війна через 5, 10 чи 20 років. Тому якщо не ми - то хто?
