«Хто така Тейлор Свіфт?». «США уже не торт, раз найпливовішими людьми стають якісь блондинки в трусах».
Саме такі коментарі були після оголошення переможця категорії Персона року у впливовому американському журналі.
Давайте розберемось, цьогоріч нею стала саме американська поп-кантрі співачка.
Найперше — США культурний гегемон і трендодавець того, що потім автоматично стає модним у всьому світу. Також США має гігантську частку усіх доходів від індустрії розваг у світі, а отже успіх їхніх зірок — це автоматично вкладення у власну економіку.
Тейлор Свіфт — яскрава представниця уявлення про американську мрію та той самий успіх. Гарненька дівчинка з гітарою у ковбойських чобітках 18 років іде до успіху — отримує перший мільярд. І стає найвпливовішим інфлюєнсером сучасної Америки. Свіфт представниця тих самих swing state — вона із невеликого міста на Пенсильванщині, яка може стати новою рольовою моделлю. На зміну дещо набридлим клану Кардашьян і скандальним реперам.
Так само — це логічне продовження отих багаторічних пошуків сильних жінок, руху MeToo і права жінки на успіх. Тож дуже не дивно, що зараз найтренловішими співаками США є саме Тейлор Свіфт і Майлі Сайрус — еталонні американки зі стереотипних фільмів. «Ханна Монтана» — у чистому вигляді.
А тепер власне, про гроші і економіку.
Тейлор Свіфт має світовий тур, який триватиме ще рік. Але уже за ці 9 місяців вона зробила революцію в сфері продажів квитків, розбірок із колишньою студією на права 6 альбомів і потужно підняла економіку низки міст — і США, і закордонння.
Звісно, ви можете сказати, що не слухаєте пісні Тейлор Свіфт. Але не обов’язково сидіти і слухати альбоми. Бо Karma, August, Style і Cruel Summer і так лунають в наших ТРЦ, кав’ярнях і в тіктоку. Уже мовчу про класи з жіночого фітнесу, де ніхто не задумується, що ритмічна англомовна попса — це якраз ця співачка.
The Eras Tour зробив революцію в сфері шоу-бізнесу і чимало артистів листа А+ перекроюють свої програми і турне, аби не впасти лицем у багнюку.
Цікаво подивитися на об’єми слухачів, які змагалися на етапі купівлі квитків. 14 мільйонів змагалися за квитки в США і Канаді! Близько 3 мільйонів в Латинській Америці. А Азії — за 20 мільйонів. В Німеччині за квитками у черзі стояли 3 мільйони людей. Мільйон французів хотіло попасти на концерт — що дуже нетипово для цієї країни, яка не дуже толерує американське. У Британії та Ірландії попит на квитки теж був шаленим. Як відзначать критики, раніше так Європу штормило лише від «бітломанії». Американська компанія Ticketmaster не очікувала такого ажіотажу і ображених фанатів, яким не дістались квитки — було багато. Тому після того, як Свіфт написала, що вона не в захваті від організації роботи монополіста — ним зацікавився Конгрес, Мінюст США та офіс генерального прокурора.
Сама концертна програма була близько 3 з половиною годин. Уже зараз пішла тенденція інших артистів до збільшення живих шоу.
Шоу одразу попало в модні огляди, бо у Свіфт були дуже продумані образи до кожного блоку. І розкішні костюми від люксових брендів. Обов’язковий зв’язуючий елемент співаки з її танцюристами — кристали.
Хто не встиг купити квитки на живий концерт — міг піти на документальне кіно-концерт. На нього теж був небувалий ажіотаж. Тейлор Свіфт підписала пряму угоду з дистриб’ютором AMC, оминаючи великі студії. Коли у жовтні кіно вийшло — в Америці були голівудські страйки і це кіно помогло кінотеатрам втриматись на плаву і заробити. Попит був такий, що чимало художніх прем’єр було перенесено, аби не конкурувати зі «свіфтіманією».
І чисто по виручці. Кожен концерт Тейлор Свіфт перезапускав економіку міст, де проходили концерти. Виручки готелів, кафе, магазинів виростали в рази. В низці регіонів це стало бустом для перезапуску мереж транспорту — особливо автобусів та потягів, які досі оклинують після коронавірусних обмежень. Крім локального транспорту — тур зумовив появу нових авіа маршрутів між Австралією, Філліпінами, Кореєю та Японією.
Мерії низки міст грамотно використали приїзд Свіфт для туризму — в Атланті Тейлор подарували ключ від міста. Арлінгтон відкрив виставку про Тейлор Свіфт у музеї. Все це сталось після солдаутів на концерти і тисяч туристів.
Тейлор Свіфт дала друге дихання брендам, які випускають ковбойські чобітки, капелюхи, сукні в лелітках і чобітки на підборах з ефектом металік. Vogue відмітив, що раніше так вливав на моду хіба фестиваль Coachella.
Ділове видання Fortune порахувало, що середньостатистичний американець лише в США витратив мінімум 1300 доларів, щоб купити квитки, доїхати і потусити на концерті. Сумарно — мова йде про прибутки на мільярди доларів.
Тур ще триває, але за попередніми оцінками — це може бути найкасовішим тур артиста в історії. Саму Свіфт це шоу зробило мільярдеркою — і це чисто музика, а не продаж кросівок, як у Каньє Веста. Чи косметичний бренд, як у Ріанни.
Ліберальні ЗМІ, які оспівували жіночі марші попередніх років — визнали, що «традиційно чоловічий футбольний стадіон став епіцентром вибухової жіночності». Але відзначили, що на цьому святі не лише були дами в рожевих кепках — вони називаються пусіхети, а й багато чоловіків. І що це типу круто, коли є єднання навколо такого фемінізму.
І про смислове навантаження. Критики хвалять тур за вокал, технічне наповнення, артистизм і адаптацію програми саме під стадіони. Особливо фахівці відмітили театральність і смислове наповнення — де краса артистки без надмірного оголення межує з сильними меседжами.
І справді, якщо глянути уривки шоу — Свіфт з балетом дуже чуттєво в стилі бурлеск виконує, наприклад, Vigilante Shit. Але це твір про жіночу помсту. А отже, це натяк і нашим артистам, що суцільні теми про алкопаті на тлі сопель про колишнього уже набридли. І в світі є інші цікавості крім: «я хотела бы быть твоей малышкой, но у тебя на коленях катает машинку внук».
Коли Тейлор повідомили про перемогу к рейтингу — вона засміялась і спитала, чи можна взяти на зйомку Бенджамена. Бенджамен — це її кіт. Тобто це її кіт на обкладинці, а не реквізитний.
Тому можна дивуватись, чого на обкладинці Time. Але США вшанувало людину — символ успіху по-американськи. І артистку, яка дозволяє країні тримати марку культурного гегемона. Також тур Свіфт мав позитивний вплив на економіку і на тенденції благодійності, піару, маркетингу. А отже, за пару років — ці модні тренди відповідного інфлюєнсера нового часу докотяться і до нас.
До речі, артистка дуже цінує свою команду. Цікавий факт про її відношення до найманих працівників. На одному із концертів її доходи виявились набагато більшими за заплановані. Тому вона взяла 5 мільйонів доларів і виписала премії для кожного із 50 водіїв. Отже, кожен далекобійник отримав 100 тисяч доларів бонусу.
Власник компанії Shomotion з Денвера, яка обслуговувала тур співачки, Майкл Шеркенбах, повідомив, що такі суми шокували водіїв:
«Звичайна оплата становить приблизно від 5 до 10 тис. доларів для одного водія за весь час роботи. Тож така велика сума просто неймовірна».
До речі, мене всерйоз хвилює питання, чому наші стратегічні державні комунікації вкладають мільярди у піар гудкових і гозманів на єдиному телемарафоні. Але не пробили вікно до такого потужного інфлюєнсера за підтримкою теми України, як Свіфт. Кожен її пост, заява і лайк — справді впливають на армію з сотень мільйонів фанатів.
