І якщо починати з деградації і дивитися на неї в ретроспективі, то суспільство в цілому та окремі люди (більшість) пробивають найдонніші дніща деградації.
Років 20 тому чверть країни стояло на ногах через те що Кучма розправився (не буду коментувати особистість) журналістом.
10 років тому півкраїни стояло на ногах через розправу над студентами.
А потім щось змінилося. Після оплакування загиблих на Майдані і обіцянок не пробачити почалась деградація, з обговоренням мештів і піджаків президента, применшенням зробленого, пошуком діда з картоплиною і висміюванням "а то Путін нападе".
Потім ця деградація отримала гундосне нікчемне продажне закомплексоване уособлення. Яке почало з того що відпустило вбивць Майдану і кожен Божий день пробиває дно за дном. Кожен Божий день.
А з ним і все суспільство. І якщо порівняти те що відбувалося 20 років тому, коли суспільство жадало правди і поставало за "журналіста" і те що твориться зараз в усіх напрямках - це просто провалля. В усьому.
Насамперед, в здатності людей жити в реальному світі, в адекватності. Здається ніби в дурдом потрапив.
Коли дорослі люди, які всьо своє їбане життя купляли яйця поштучно, а тут раптом повірили в яйця і кілограмах.
Коли ті самі дорослі люди, як і на рассєє вірять в поганих боярь і хорошого сцаря, которий в жопу нє бєрьот і взяткі нє дайот. Боярє всьо.
Як згорблені неандертальці з дебільною посмішкою на обличчі намагаються насцяти одне одному в очі і переконати себе і когось, что всьо окєй: сцарь сказав - яйця в кілограмах, значить в кілограмах, ніхто в армії нє крадьот.
Та в інших подібних речах.
Таких як сьогодні. Теж побігли з дебілкуватими їбальніками переконувати одне одного з розповідями про іпсо-хуйсо. Сцарь-то хароший, нічого ж зверненні не сказав.
Типу сука ніхто не бачить контексту.
Типу сука ніхто не бачить кількамісячного пітушиного кривляння і обідок?
Типу сука ніхто ж крім тебе з дебілкуватими їбальніком не знає хто це організував і для чого це робиться.
Але, до речі, для чого це робиться? Як це має привести до перемоги? Як це сприяє перемозі? Ви собі уявляєте як людина, будь-яка людина (навіть ви) має жити, працювати, планувати захист і перемогу, коли кожного дня її звільняють?
Мене не лякають півняче кукурікання на Залужного і навіть його звільнення. Мене лякає власне, те що написано в передньому абзаці. Що дії всупереч перемозі, чергові дії на додачу до неприкритого грабунку і зради, знову завуальовуюттся дебільним гигиканням "а нічєго же нє случілась, сцарь нє подтвєрділ".
Знаючи, прекрасно усвідомлюючи, що случілась.
І якщо вони це вже катають на такому рівні, то це случітся. Ще місяць тому мамкіні бурці, нагадаю, боролись з Арєвим який щось там пизданув, бо той порушував національну єдність. Зараз хто порушує національну єдність, квіточки?
І случітся це тому, що триває природній процес. Коли кожен наступний крок довбойоба може бути тільки гірший, що в кінцевому до нічого доброго його не приведе. Питання куди це приведе Україну і людей, які живуть в наркотичному сні і дебільно гигикають, сцяючи собі та іншим в очі, що нічєго нє случілась.
