Якщо ви заїдете з перевіркою саме бойової підготовки на самий «проклятий» військами навчальний центр, або на полігон де відновлюють підрозділи, то вас насамперед поведуть в навчальний відділ. Там ви в паперах вам покажуть що центр працює в три зміни і кожен інструктор та викладач їбашить цілодобово. Всі плани, всі програми, всі журнали та всі підписи особового складу. Якщо ви після цього поїдете на стрільбище, або тактополе, (а про приїзд перевірки будуть знати заздалегідь, бо купа корєшєй та родичів перевіряючих там служить) то там теж буде двіж, буде купа людей безтолково та хаотично рухаючись щось будуть імітувати. Та скоріше за все «море вогню». І купа типу інструкторів які будуть сержантськими голосами щось страшне і не зрозуміле для солдата кричати. Бо солдат перший або другий раз бачить цього чувака та не розуміє що він так кричить. Після цього всього перевірка знаходить якийсь недолік типу нема бірки, або не підписана палатка, нема вказівки напрямку стрільби, а план на рік (???під час війни, угу???) надрукований 10 кеглем а не 14 і нема прізвища відповідального за грудень 25 року. І комісія їде собі сповнені своєї корисності.
Одні і ті ж самі полковники їздять роками і десятиріччями і шукають одні і ті ж недоліки. Міняються люди яких вони перевіряють, міняються генерали які у них начальники. А вони ті ж самі.
І саме страшне - вони ні за що не відповідають. Тільки за те щоб знайти недоліки і надати звіт свойому генералу, і зробити пропозицію як ці недоліки виправити. Щоб цей генерал вже пішов до старшого генерала і відзвітував як кипить робота в його управлінні/відділі. І ніхто не несе ніякою відповідальності за те як фактично готують солдата. Бо після перевірки, солдата знову посадять в намет і він там інколи відволікаючись на якусь нудну начитку керівних документів, або теорію такмеду з листа та без практики чекати поки закінчується строк його «навчання».
І у всіх все добре. У навчального центра, у відділу та управляння підготовки, у старшого начальника. У всіх все гарно по паперам.
І завжди можна сказати - а я тут до чого? Я все перевірив, там все нормально. При чому всі хто перевіряють, знають що це брехня. Що ніхєра там не нормально. Просто всі перевіряючі свого часу так само робили вигляд і дурили старших начальників. Це гра така. І це все так робиться (за рідкими виключеннями) скрізь роками. Десятиріччями. І всіх все влаштовує.
Крім самих солдатів та їх командирів від роту до комбрига коли прибувають на фронт і рота-батальйон-бригада провалюється через ненавчаність особового складу. Але кого з цих поважних панів старших начальників цікавить думка якогось солдата, якого вчора призвали а завтра можуть вбити? Якщо десятки «досвідчених» (за наявністю сертифікатів) сержантів та майорів полковників кажуть що вони гарно навчають? То солдатік бреше бо не хоче воювати. Або кого цікавить думка ротного або комбата, який проїбав посадку або опорнік, бо ненавчані люди просто пішли з позиції. Їх можна звинуватити в тому що вони не вміють керувати людьми і понизити в посаді. А через місяць типу відновити.
Це величезна проблема, бо у цій війні ми втрачаємо людей назавжди. Бо ми вже втратили купу наймотивованіших людей, яких свого часу не навчили. Які виживали, билися та гинули на свій розсуд та розум. Бо це злочини національного масштабу.
Хтось з людей які просрали бойову підготовку від часів АТО і до сьогодні покараний? Ні. Всі пішли на підвищення. Полковники стали генералами. Бригадні генерали генерал майорами. І тільки ті самі полковники і майори залишились на своїх посадах і ростять нових генералів. Бо єдине що вони вміють це створювати вигляд роботи.
Я не розумію чому не застосують рейтинги та репутаційне оцінювання навчальних центрів? Так під час пізнього АТО, то було не дуже обʼєктивно, бо завжди нач центру міг домовитись з комбригом щоб дали нормальний відгук. Бо не було такої маси ненавчених людей. І люди йшли на контракт. Мотивація інша.
Але зараз успішність комбрига та комбата визначається виконанням задач його підрозділу. І це залежить на пряму від навчанності особового складу.
Якщо гроші можуть ходити за пацієнтом до лікаря, то чому гроші не можуть ходити за підрозділом до навчальним центром?
Якщо кожне поповнення яке отримує бригада не навчане, і так місяць за місяцем, роками, то може має сенс командиру бригади самому обирати навчальний центр? А тих людей які готували це поповнення після перевірки та розслідування покарати? Спочатку прибрати всі премії . Всім. Від інструктора до начальника центру. Хай сидять і місяць виправляються. Якщо і далі таке, то вже приймати міри. Сформувати щ них піхотний батальон та хай йдуть воювати. Вони ж фахівці.
Інструктор та викладач в навчальних підрозділах не має воювати тільки тоді коли користь від нього в тилу на порядок вище ніж в окопі. Це чесно. Якщо ти можеш готувати десятки і сотні людей і робиш це якісно, твоє місце там де навчають. Якщо пристосуванець і єдине що є це стос сертифікатів без знань та практичних навичок, то яка з тебе цінність тут і зараз?
Війна це математику та ефективність. Тупо і цинічно. І по іншому не переможемо.
І дати врешті решт право нормальним людям переводитись в інші навчальні центри. З випробувальним строком на новому місці. Бо поширена практика, коли три інструктори пашуть, а сім лежать на посадах, бо родичі, блатні і всяке таке. Або ккд 100%, або нахєр.
Якщо комбриг пише що незадовільний рівень підготовки, то чому не приймається ніяких мір?
Ми втрачаємо людей. Назавжди. Через те що в нас зарегульована паперова армія де в тилу всі брешуть в повній впевненості що ніколи не попадуть в окопи.
У людей які просрали бойову підготовку досі впевненість, що все йде як завжди. Шо війна їх не стосується.
Те що нема людей з ТЦК, так це ж нормально, менше клопоту.
На жаль, останнім часом, прямо на очах почали підіймати голову любителі красивих слайдів, графіків та доповідей які не мають нічого спільного з реальним життям.
А проблема в тому що саме через них і почалися хвилі демотивації.
Саме через те що цивільні люди не вірять в якісну підготовку в них зʼявляється страх. Вони бояться.
І це природньо. Бо це невизначеність. Проблема з мотивацією та мобілізацією це в більшій мірі заслуга цих поважних панів у яких все добре по паперах і ніякою відповідальності.
Коли ви чуєте про те що людей не вчили, або погано вчили, або вони місяць посиділи в скотських умовах в наметах, то знайте що там є призвища відповідальних осіб. Ціла ланка. Від сержанта до генерала. Які кожен день брешуть та роблять вигляд що працюють. І які не збираються воювати. Вони знайдуть як зʼїбнути.
