Ну що, нам із вами вже демонструють другий акт марлезонського балету під назвою «кава в Криму». Щоправда, точна локація кавопиття, як і дата, на цей раз не вказуються. Але загальний настрій скорого блискавичного контрнаступу передається дуже натхненно.
І якщо минулого разу це можна було сприйняти як інфантильний ентузіазм, повʼязаний із успішними військовими операціями Залужного й надією на західну зброю, на цей раз їм прекрасно відомо і про потужні фортифікаційні споруди, і про суцільні мінні поля і багато іншого, що робить шанси на успішний контрнаступ цього року більш ніж примарним.
А за псевдооптимістичною брехнею стоїть один-єдиний цинічний розрахунок - підтримати в мудрому виборцеві впевненість, що Верховного головнокомандувача зараз міняти, Боже борони, не можна, і ніякі вибори нам не потрібні.
Ну, а оскільки лох це успішно хаває, то часи нас чекають ще паскудніші, ніж досі.
П.С. А як технічно він обісрав Залужного, помітили? Віртуоз, курва мать!
