Це турне стало останнім в кар’єрі 47-го віце-президента США. Символічно, що своє перебування на посаді «заступника начальника світу» досвідчений політик увінчав візитом в Україну й зустріччю з президентом Петром Порошенком.
Загалом це був вже шостий візит Байдена в Україну (і п'ятий від початку каденції Порошенка). Ця зустріч стала ще й своєрідним підсумком того, що вдалося Україні зробити за ці три роки – з 2014-го по 2017-й. А зробити змогли чимало. Байден відмітив і децентралізацію – мабуть, одну з найнаочніших реформ в Україні, і створення антикорупційної системи. Насправді, байденівський візит був… Ні, не випускним екзаменом, бо з такими виборцями «вчитись» нашій країні жити по-цивілізованому ще довгенько. Просто проміжною звіркою – чи все йде добре, чи налаштовані реформи на вірну хвилю, а чи в нормальному стані лишає країну, проблемами якої опікувалась, без п’яти хвилин вчорашня американська влада?
Судячи зі спільної заяви, Джо пішов з посади задоволений. Три роки США підтримували Україну – як уміли й могли. Можливо, який-небудь «яструб» навів би на Москву ядерні ракети й у жорсткій формі, з використанням знаменитого слова з чотирьох літер (перша – F), вимагав би виводу російських військ з України під загрозою ембарго, відключення SWIFT`у та Третьої Світової. Можливо, навіть спрацювало б. Або навпаки. Та перевіряти Байден з Обамою не схотіли, обравши більш обережну та менш ризиковану стратегію. Україні допомагали грошима, військовим майном, дипломатичним тиском та досвідом. Кажете, мало? А могло не бути й зовсім нічого, то ж, подякуємо принаймні за це.
Тоді ще ніхто не знав, що через чотири роки Джо знову заїде в Білий Дім – але вже у вищому статусі. І добрі відносини з майбутнім 46-м лідером Сполучених Штатів, яких зумів досягти за три роки Петро Порошенко, сьогодні служать Україні вельми добру службу. Не дивлячись на найдурніші та найшокуючі витівки нинішнього правлячого режиму, США і Байден особисто продовжують стояти на нашому боці. Бо добре знають: влада невдовзі зміниться, а Україна лишиться.
